Набєгов Роман Валерійович
Рома́н Вале́рійович Набє́гов (11 листопада 1986, м. Херсон, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — молодший лейтенант міліції, доброволець батальйону «Миротворець», учасник російсько-української війни. Позивний «Шаман».
| Набєгов Роман Валерійович | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
11 листопада 1986 Херсон, УРСР | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (27 років) Горбатенко, Донецька область, Україна | |
| Поховання | Херсон | |
| Alma Mater | Херсонський юридичний інститут ХНУВС | |
| Псевдо | «Шаман» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | -2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Я українець фільм про Романа Набєгова на YouTube // Автор проекту — Лідія Григор'єва, 13.08.2015
|
|
|
Вечір пам'яті та презентація книги Романа Набєгова на YouTube // Radio Kuresh, 29.02.2016
|
Біографія ред.
Закінчив загальноосвітню школу № 50 м. Херсон. Проходив строкову службу у Військово-морських силах України в Севастополі, пізніше навчався в Євпаторійському училищі професійної підготовки працівників міліції. Закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, потім заочно в цьому ж університеті вивчав правознавство. Працював в органах внутрішніх справ — патрульна служба Херсона, карний розшук, з 2013 року — слідчим у слідчому управлінні Цюрупинського (нині — Олешківського) райвідділу міліції.
Після окупації Криму російськими військами єдиний зі свого відділку їздив у відрядження до смт Каланчак, ніс службу на адміністративному кордоні з Кримом. До того ж, як слідчий, вів кілька справ, пов'язаних зі спробами проросійських сил «розхитати ситуацію» на Херсонщині. 4 рази подавав рапорт, аби його направили в зону бойових дій на Схід України, зрештою добився призначення, написавши листа міністру МВС Арсену Авакову.
З липня 2014 року — старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором», який обстріляли російські десантники біля села Горбатенко.
Був тимчасово похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів: «Миротворець» В'ячеславом Катричем, Олексієм Гораєм, Максимом Сухенком; «Херсон» — Олексієм Вовченком, «Світязь» — Віктором Шолухою. 15 вересня 2014го тіло Романа Набєгова було ексгумоване та привезене до Запоріжжя пошуковцями Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). Його упізнали за браслетом-оберегом.
26 вересня перепохований в Херсоні, на кладовищі Геологів, меморіал пам'яті загиблих бійців АТО[1].
Без сина лишилась мати Оксана Василівна Набєгова.
Творчість ред.
Зі студентських років писав вірші, зокрема на теми патріотизму, байдужості людей, історичної пам'яті, воїнської слави, проблем поділу українців на регіони, філософських мотивів про місце людини у світі та інші. 30 серпня 2015 року в Херсоні пройшла презентація книги «Ні кроку назад», до якої увійшли десятки віршів Романа, його прозові замальовки, записи зі щоденника, а також спогади друзів, рідних і товаришів по службі. Ідея такої книжки і її втілення належить мамі загиблого героя — Оксані Набєговій. Назву «Ні кроку назад» взято з останнього повідомлення Романа з Іловайська, яке він залишив у соцмережі[2][3].
Нагороди та вшанування ред.
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015, посмертно)[4].
- 7 листопада 2015 року у Херсоні, на будівлі ЗОШ № 50, де навчався Роман, відкрито меморіальну дошку на його честь[5][6].
- 22 липня 2016 в Олешках на будівлі Олешківського районного відділу УМВС України, де Роман працював слідчим, відкрито пам'ятну дошку на його честь[7].
- 23 жовтні 2017 рішенням сесії Херсонської міськради Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 50 присвоєне ім'я Романа Набєгова[8].
- У місті Херсон вулицю Льва Толстого перейменували на вулицю Романа Набєгова.[9]
Примітки ред.
- ↑ Херсонці попрощались з Романом Набєговим [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «ПостФактум», 26 вересня 2014
- ↑ «Ні кроку назад». У Херсоні видали книжку творів Романа Набєгова — бійця батальйону «Миротворець», який загинув під Іловайськом [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Іван Антипенко, «День», Херсон, 1 вересня 2015
- ↑ В Херсоні презентували книгу загиблого бійця Романа Набєгова [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Херсонські вісті», 31 серпня 2015
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкрито меморіальну дошку захиснику України Роману Набєгову [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Херсон, 9 листопада 2015
- ↑ Захиснику України Роману Набєгову відкрили пам'ятну дошку [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Харківська ОДА, 7 листопада 2015
- ↑ В Олешках відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю у зоні АТО Роману Набєгову [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Херсонська ОДА, 22 липня 2016
- ↑ Присвоєння херсонській школі імені героя відзначили на урочистому рівні [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Любимий Херсон», 27 грудня 2017
- ↑ В Херсоні перейменували чотири вулиці на честь загиблих внаслідок російської агресії поліцейських
Джерела ред.
- Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сторінка пам'яті. Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // На сайті Херсонської ОДА.
- Роман Набєгов[недоступне посилання з липня 2019] // Сайт МВС України.
- Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова.
- Богдана Костюк. Мій син загинув зі зброєю у руках, справдивши написані ним слова — мати бійця [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 9 вересня 2018.