Мі-26
Мі-26 (виріб «90») (за кодифікацією НАТО: Halo — з англ. «Ореол») — радянський багатоцільовий транспортний вертоліт, найбільший у світі серійний транспортний вертоліт, але другий після прототипу Мі-12[2]. Розробник — ДКБ Міля. Перший політ здійснив 14 грудня 1977. Серійно вироблявся Ростовським вертолітним заводом. Всього на 1999 виготовлено 220 машин (276 за весь термін серійного виробництва).
| Мі-26 («Виріб 90») | |
|---|---|
_(522-03).jpg) Мі-26 ВПС РФ | |
| Тип | багатоцільовий вертоліт |
| Розробник | Ростовський вертолітний завод |
| Виробник | Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля і Роствертол |
| Перший політ | 14 грудня 1977[1] |
| Початок експлуатації | 1980 |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти |
 Радянська армія Україна Росія КНР Індія Білорусь Казахстан |
| Виготовлено | 318 |
|
| |
 Мі-26 у Вікісховищі | |
Неофіційна назва — «Корова». Вантажопідйомність — до 25 т корисного навантаження. Вертоліт може бути використаний для завдань як військового, так і цивільного характеру, а також для проведення пошуково-рятувальних операцій.
Конструкція
Вертоліт побудований за одногвинтовою схемою з двома двигунами і трьохстійковим шасі, яке не усувається у польоті. Суцільнометалевий фюзеляж напівмонококової конструкції має змінний переріз. У його носовій частині є радіопрозорий обтічник що закриває антену РЛС, кабіна екіпажу, кабіна для пасажирів, що супроводжують вантаж, і відсіки для розміщення обладнання. Центральна частина фюзеляжу має у своєму складі вантажну кабіну розміром 12,00 × 3,20 × (2,95-3,57) м і відсік, що переходить в кінцеву балку. У транспортно-десантному варіанті вертольота можуть розміститися 68 парашутистів або 80 солдатів зі штатною зброєю. У санітарному варіанті вертольота можливо розмістити до 60 нош з пораненими. Для завантаження великогабаритних вантажів у вантажній кабіні розташована електролебідка з тяговим зусиллям до 500 кг. Також вертоліт здатний перевозити вантажі на зовнішній підвісці.
Бортове обладнання вертольота
Радіоелектронне та навігаційне обладнання вертольота дозволяє виконувати бойові задачі в складних метеорологічних умовах і в будь-який час доби. Навігаційний комплекс, що входить до його складу, містить у собі комбіновану курсову систему «Гребінь-2», пілотажний командний прилад ПКП-77М, радіоелектронну систему ближньої навігації «Веер-М», радіовисотомір, автоматичні радіокомпас і доплеровській вимірювач швидкості і кута зносу. Пілотажний комплекс вертольота ПКВ-26-1 складається з чотирьохканального автопілота ВУАП-1, системи траекторного управління, директорного управління та гасіння коливань вантажу на зовнішній підвісці. Вертоліт обладнаний метеолокатором, засобами зв'язку, а також телевізійною апаратурою для візуального спостереження за станом вантажу.
Особливості вертольота
На сьогодні Мі-26 є найбільшим транспортним вертольотом у світі, який виробляється серійно. У США виробляється аналогічний за задачами, але набагато менший вертоліт CH-53 фірмою Sikorsky Aero Engineering Corporation.
Участь у бойових діях
Використовувався для евакуації пошкоджених вертольотів СН-47 «Чинук» збройних сил США в Афганістані.[3][4]
Версії
- В-29 — прототип
- Мі-26 — військовий транспортний варіант
- Мі-26А — покращений варіант
- Мі-26М — спроектований для підвищеної продуктивності
- Мі-26MS — медичний варіант
- Мі-26НЕФ-М — протичовновий варіант
- Мі-26П — цивільний варіант на 63 пасажира
- Мі-26ПК — «літаючий кран»
- Мі-26T — цивільний транспортний варіант
- Мі-26TC — вантажний варіант
- Мі-26ТМ — «літаючий кран»
- Мі-26ТП — пожежний варіант
- Мі-26ПП — постановник перешкод
- Мі-26TS — експортний варіант Мі-26T
- Мі-26ТЗ — паливозаправник
- Мі-27 — повітряний пункт управління
- Мі-26Т2 — модифікація з екіпажем з 2-3 льотчиків, вертоліт здатний здійснювати нічні польоти, додані екрани в кабіні, замість аналогових датчиків.
- Мі-26Т2В — модифікація З сучасним інтегрованим комплексом бортового радіоелектронного обладнання НПК90-2В, БРЕО яке дозволяє в автоматичному режимі виконувати політ за маршрутом, вихід в заздалегідь задану точку, захід на посадку, а також предпосадочное маневрування і повернення на основний або запасний аеродром. Встановлено цифровий пілотажний комплекс, кольорові рідкокристалічні багатофункціональні індикатори, новий бортовий комплекс оборони "Вітебськ". Світлосигнальне обладнання Мі-26Т2 адаптовано під використання окулярів нічного бачення, встановлені нові енергопоглинаючі крісла екіпажу. Покращені системи навігації та супутникових засобів зв'язку вертольота.
Мі-27
У середині 80-х р. на базі Мі-26 був розроблений ряд військових модифікацій. Відповідно до урядової постанови в 1988 р. на Ростовському вертолітному заводі був побудований повітряний пункт управління, призначений для управління бойовими діями загальновійськових армій [1]. Машина отримала позначення Мі-27.
Конструкція Мі-27 аналогічна до базового вертольота. Вантажна кабіна поділялася поперечними перегородками на салон оперативної групи (ОГ), технічний і побутової відсіки. У салоні ОГ розміщувалися 6 робочих місць, у наступному відсіку розташовувалася група управління технічними засобами та організації зв'язку, там же при необхідності можна було організувати додаткові місця відпочинку. У технічному відсіку знаходилася радіозв'язкова апаратура. Побутове обладнання включало систему водопостачання, буфет, відсік для відпочинку двох людей і гальюн.
Були переобладнані два серійних вертольота, які проходили випробування в Ленінграді та Євпаторії. Одна з цих машин потім потрапила у Харківський інститут ВПС, де використовується і понині як наочний посібник [2] [Архівовано 8 березня 2010 у Wayback Machine.].
Авіаподії і катастрофи
- Найбільша за кількістю жертв катастрофа в історії військової авіації СРСР / Росії і найбільша катастрофа вертольота в історії світової авіації сталася 19 серпня 2002 у Чечні. У результаті ракетної атаки чеченських партизанів над Ханкалою був збитий Мі-26 Збройних Сил РФ, який спланував на мінне поле. Загинуло 127 чоловік.
- 14 липня 2009 року у південній афганській провінції Гельмунд, рухом Талібан, був збитий вертоліт Мі-26 належав авіакомпанії Air-Pecotox (Молдова) і на контрактній основі використовувався в рамках гуманітарної місії під егідою МССБ. Загинули шість членів екіпажу, всі – громадяни України. Четверо з шести загиблих пілотів вертольота Мі-26, який був збитий 14 липня в Афганістані, проживали у місті Новий Калинів Самбірського району Львівської області.[5]
- 25 квітня 2020 року гелікоптер Мі-26 розвалився після жорсткої посадки на Ямалі. Внаслідок авіаційного інциденту є постраждалі, від двох до шести осіб. Загалом же на борту гелікоптера знаходилось восьмеро осіб — п'ятеро пасажирів та три члени екіпажу[6].
- 27 липня 2023 року Мі-26 (реєстраційний номер RF-06053) зазнав аварії на аеродромі міста Якутськ, в результаті якої у гелікоптера відірвало хвостову частину.[7]
Експлуатанти
- Росія — 35[8] + (7 Мі-26Т експлуатуються авіакомпанією «Вертикаль-Т»[9])
- Казахстан
- КНДР
- Венесуела — 2 Мі-26Т2[10]
- Перу
- Білорусь — 11 од.
- Індія
- Китай — не менше 2 од.[11]
Колишні експлуатанти
- Молдова [12] — 14 липня 2009 в Афганістані у південній афганській провінції Гельмунд, рухом «Талібан» був збитий єдиний Мі-26, що належав молдавській компанії Air-Pecotox.
- Україна — Більшість гелікоптерів утилізовані за технічним станом, частина була передана комерційним компаніям або продана за кордон. Всі наявні у ЗСУ гелікоптери Мі-26 зберігаються у 12-й бригаді армійської авіації (Новий Калинів). Більшість з них вже не підлягає відновленню.[13]
Примітки
- ↑ www.airwar.ru. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 березня 2010.
- ↑ Largest Helicopter in the World. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
- ↑ Россіяни евакуювали збитий в Афганістані американський вертоліт. Лента.Ру. 14.10.2009. Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 14 жовтня 2009.
- ↑ Тверських льотчиків за порятунок американського вертольота подякував Барак Обама[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Люксіков Михайло (25 квітня 2020). В Росії Мі-26 розвалився після жорсткої посадки. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Mi-26 (RF-06053) crash in Yakutsk Airport. aviation-safety.net (англ.). 27 липня 2023.
A Mil Mi-26 hit a lamp post Yakutsk Airport (YKS/UEEE) with the tail that broke off.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ История. ООО Авіакомпанія "Вертикаль-Т". Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 14 жовтня 2009.
- ↑ Росія завершила постачання вертольотів Венесуелі. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 11 березня 2010.
- ↑ «Роствертол» передав Китаю другий вертоліт Мі-26ТС. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 11 березня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2009. Процитовано 11 березня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Авіакон відновить Мі-26?. Мілітарний. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mil Mi-26 |
- Міль Мі-26 [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Фотографії Мі-26 з Моніно [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Мі-26 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Штаб фронта уходит в небо: воздушные командные пункты Миль Ми-6А ВКП, Ми-6АЯ (Ми-22) и Ми-27 [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Авіакон відновить Мі-26?. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.