Міцена чиста
| Міцена чиста | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
;_two_fruiting_bodies._Watercolour,_18_Wellcome_V0043353.jpg) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Mycena pura (Pers.) P.Kumm., 1871 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Agaricus purus Pers., [1] Gymnopus purus (Pers.) Gray, [2] | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Міцена чиста, міцена бузкова (Mycena pura) — вид грибів роду міцена (Mycena). Сучасну біномінальну назву надано у 1871 році.[4]
Будова ред.
Маленький м'ясистий гриб рожевого чи бузкового кольору. Шапинка спочатку дзвоноподібна, а згодом розпростерта з білими чи рожевуватими прирослими пластинами. Пластинки ростуть доволі вільно, наявний другий ряд коротких пластинок, що росте від краю. У зрілого гриба в центрі шапинки залишається маленький горбик, а її край борознистий. Ніжка волокниста. Пахне редькою чи хроном.[5] Споровий порошок білий.
Життєвий цикл ред.
Плодові тіла з'являються з липня по грудень.
Поширення та середовище існування ред.
Росте в лісах усіх типів. Розповсюджений по всій території України.
Практичне використання ред.
Гриб у малій кількості містить смертельно отруйний мускарин, тому він відноситься до отруйних грибів.[6]
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Neues Magazin für die Botanik 1: 101 (1794)
- ↑ A natural arrangement of British plants 1: 608 (1821)
- ↑ North American Flora 9 (5): 332 (1916)
- ↑ Mycena pura. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2017-01-30T06:27:41+00:00.
- ↑ Визначник Грибів України, Міцена чиста — Mycena pura (Fr.) Kumm. ontology.inhost.com.ua. Процитовано 30 січня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Mycena pura, Lilac Bonnet mushroom. www.first-nature.com (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
Джерела ред.
- М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 244-245.
- Mycena pura // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde: 1–146.
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 146.