У фотографії міх — це зазвичай складчаста [2], світлонепроникна деталь фотокамери, здатна видовжуватися. За формою нагадує гармошку.[3] Використовується в основному у велико- або середньоформатнихкамерах, що дозволяє переміщати об'єктив відносно фокальної площини для фокусування. Міхи також використовуються у фотозбільшувачах. Міх забезпечує гнучке, світлонепроникне сполучення між площиною плівки (світлочутливої матриці) та об'єктивом. У деяких фотокамерах фотограф має змогу змінювати навіть кут нахилу плівки (фотопластинки) відносно оптичної осі об'єктива, чим забезпечується корекція викривлення перспективи та фокальної площини об'єкта фокусування.
Міх для макрофотозйомки[1], встановлений на корпус камери Canon FT QL (1966).Складана міхова камера Kodak
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міх (значення).
У фотокамерах використовуються два основні види міхів: мішкоподібні міхи (гладкі, без складок)[4] — зазвичай використовуються із об'єктивами з короткою фокусною відстанню, — та акордеонні міхи (складчасті)[5] — із набагато більшою можливістю видовження. Для великоформатних фотокамер, вираз «подвійне подовження» стосується міху, який здатен розтягуватися в довжину, рівну двом фокусним відстаням стандартного об'єктива, наприклад, 300 мм для формату 4×5 дюймів. «Потрійне подовження» для цього ж формату визначає, що міх може витягуватися на 450—500 мм.[6]
Міх дозволяє ворушити об'єктивом таким чином, щоб можна було скоригувати викривлення знімка та уникнути ефекту нахилу (сходження чи розходження) вертикальних ліній, які насправді є паралельними. Використання фотокамери на міховій основі може запевнити, що паралельні елементи фотографованої сцени залишаться паралельними і на кінцевому фотознімку.[7]
Фотограф Рудольф Шефер із міховою фотокамерою Arca-Swiss
Фотограф Рудольф Шефер із міховою фотокамерою Arca-Swiss
