Вікіпедія

Міхара Маї

Маї Міхара (яп. 三原 舞依; нар. 22 серпня 1999, Кобе, Японія) — японська фігуристка, що виступає в жіночому одиночному катанні. Чемпіонка Фіналу Гран-Прі 2022. Дворазова чемпіонка (2017 2022), срібна призерка (2018), бронзова призерка (2019) Чемпіонату Чотирьох Континентів. Чемпіонка MK John Wilson Trophy (2022), етапу Гран-прі Еспоо (2022). Дворазова переможниця Зимової Універсіади (2018, 2022). Срібна (сезон 2022-2023) та бронзова (сезон 2016-2017) чемпіонка Японії.

Маї Міхара
яп. 三原舞依
Загальна інформація
Громадянство Японія Японія
Народження 22 серпня 1999(1999-08-22) (24 роки)
Кобе, Японія
Зріст 156 см
Alma mater Konan Universityd
Спорт
Країна Японія Японія
Вид спорту фігурне катання
Дисципліна жіноче одиночне фігурне катання
Тренери Соноко Накано
Міцуко Грем
Сей Кавахара
Колишні тренери:
Марі Шимізу
Участь і здобутки
CMNS: Міхара Маї у Вікісховищі

Станом на 27 листопада 2023 року посідає 6-е місце в рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів[1].

Біографія ред.

Народилася 22 серпня 1999 року в Кобе, Японія. Почала займатися фігурним катанням у другому класі початкової школи, після перегляду виступів фігуристки Мао Асади по телевізору. Міхара закінчила школу Ashiya High School у 2018 році, потім отримала ступінь бакалавра в Konan University у 2022 році[2].

Міхара страждає на ювенільний ідіопатичний артрит, але, незважаючи на хворобу, катається на ковзанах[3]. У 2017 році вона підписала угоду про партнерство з японською компанією Sysmex, яка займається охороною здоров’я та пропагандою здорового способу життя. Станом на 2022 рік вона тричі жертвувала своє волосся на створення перук для людей, які втратили своє волосся внаслідок нещасних випадків або захворювань[4].

Має прізвисько «Попелюшка на льоду»[5].

Спортивна кар'єра ред.

Початок ред.

Міхара почала займатися фігурним катанням у 2007 році. У сезоні 2012-2013 вона виграла бронзову медаль як новачок на Чемпіонаті Японії для новачків і посіла 8 місце на Чемпіонаті Японії серед юніорів[6][7].

Сезон 2013—2014 ред.

У сезоні 2013–2014 дебютувала на ISU Junior Grand Prix, посівши п’яте місце[8]. Після виграшу японської національної срібної медалі на юніорському рівні вона завершила свій сезон, посівши дванадцяте місце на чемпіонаті Японії[9][10].

Сезон 2014—2015 ред.

Міхара посіла шосте місце на етапі Гран-прі у Любляні, Словенія[11]. Потім вона посіла сьоме місце на Чемпіонаті Японії серед юніорів і дев'яте місце на Чемпіонаті Японії[12][13].

Сезон 2015—2016 ред.

Міхара дебютувала на міжнародному турнірі серед дорослих на початку серпня 2015 року, вигравши Asian Open. Вона була нагороджена срібними медалями на змаганнях юніорського Гран-прі у Братиславі та Лінці, і пройшла кваліфікацію до Фіналу юніорського Гран-прі у Барселоні[14].

 
 
Міхара на Фіналі юніорського Гран-прі

Міхара посіла восьме місце на Чемпіонаті Японії серед юніорів і шосте на Фіналі юніорського Гран-прі. У грудні після Фіналу Гран-прі їй поставили діагноз артрит.

Сезон 2016—2017 ред.

У вересні Міхара брала участь у своєму першому змаганні серії «Челленджер» 2016 CS Nebelhorn Trophy. Посівши друге місце в короткій програмі та перше у довільній, вона виграла золоту медаль, випередивши росіянку Єлизавету Туктамишеву. Виграла бронзову медаль на Skate America після того, як посіла друге місце в короткій і третє у довільній програмі. Посіла четверте місце на Cup of China 2016[15].

 
 
Міхара на Skate America

У грудні 2016 року Міхара завоювала бронзу на Чемпіонаті Японії, посівши п'яте місце в короткій і друге у довільній програмі[16]. У лютому 2017 року вона посіла четверте місце в короткій і перше у довільній програмі на Чемпіонаті чотирьох континентів у Каннині, Південна Корея, випередивши канадку Габрієль Дейлман на 3,94 бала[17].

У березні 2017 року брала участь у Чемпіонаті світу в Гельсінкі, Фінляндія. Посіла п’ятнадцяте місце в короткій програмі, четверте у довільній і п’яте в загальному заліку. У квітні брала участь у складі збірної Японії на World Team Trophy 2017. Там Міхара встановила особистий рекорд у короткій програмі – 72,10 бала, і національний рекорд Японії у довільній програмі – 146,17 бала. Вона фінішувала другою після Євгенії Медведєвої та на 0,83 бала випередила співвітчизницю Вакабу Хігучі, тоді як збірна Японії виграла золоту медаль[18].

Сезон 2017—2018 ред.

Міхара виграла срібло на 2017 CS Autumn Classic International[19]. Вона посіла четверте місце на обох етапах Гран-прі, Cup of China 2017 і Internationaux de France 2017[20][21].

 
 
Міхара на 2017 CS Autumn Classic International

Після п’ятого місця на Чемпіонаті Японії її було призначено на Чемпіонат чотирьох континентів 2018. На Чемпіонаті вона була третьою в короткій програмі після співвітчизниць Сатоко Міяхари та Каорі Сакамото. Після другого місця у довільній програмі та помилок Міяхари Міхара піднялася на друге місце в загальному заліку[22].

Сезон 2018—2019

Міхара виграла срібло на 2018 CS Nebelhorn Trophy. В короткій програмі на NHK Trophy посіла третє місце, в довільній — четверте, а в загальному заліку стала четвертою[23]. Потім вона посіла друге місце на Internationaux de France 2018[24].

На Чемпіонаті Японії 2018 Міхара посіла третє місце в обох програмах і стала четвертою у загальному заліку. Її знову призначили до японської команди на Чемпіонат чотирьох континенті. На Чемпіонаті вона посіла восьме місце в короткій програмі і друге в довільній. В загальному заліку вона стала третьою[25]. Це був її третій раз поспіль, коли вона стояла на подіумі Чемпіонату чотирьох континентів. Міхара завершила свій сезон на Зимовій Універсіаді 2019, де вона стала першою в короткій програмі і другою в довільній, а в загальному заліку посіла перше місце[26].

Сезон 2019—2020 ред.

Проблеми зі здоров'ям змусили Міхару відмовитися від участі в обох етапах Гран-прі. ​​Вона не змагалася до кінця сезону.

Сезон 2020—2021 ред.

Міхара повернулася до змагань, вигравши бронзову медаль на Регіональному Чемпіонаті Кінкі, а потім срібну медаль на Western Sectionals. Оскільки пандемія COVID-19 вплинула на міжнародні подорожі, ISU розробив Гран-прі в основному на основі географічного розташування, і Міхара була однією з одинадцяти японських фігуристів, призначених на NHK Trophy 2020 разом із південнокорейською фігуристкою Ю Янг. У короткій програмі Міхара посіла сьоме місце[27]. В довільній програмі була третьою, у загальному заліку стала четвертою[28].

Змагаючись на чемпіонаті Японії, Міхара посіла третє місце в короткій програмі і сьоме в довільній[29][30]. У загальному заліку посіла п'яте місце[30].

Сезон 2021—2022 ред.

На початку сезону на турнірі 2021 CS Asian Open Trophy виграла золоту медаль. Спочатку вона була призначена лише на один етап Гран-прі — Cup of China 2021, який згодом був замінений на Gran Premio d'Italia 2021[31]. Маї Міхара замінила Ріку Кіхіру на Skate Canada International 2021[32]. Вона стала сьомою в короткій програмі і третьою в довільній. У загальному заліку стала четвертою, встановивши нові особисті рекорди[33]. Змагаючись в Італії наступного тижня, вона знову посіла четверте місце, встановивши нові особисті рекорди у довільній програмі та загальному заліку[34].

На Чемпіонаті Японії Міхара посіла п’яте місце в короткій програмі і п'яте в довільній. Вона стала четвертою в загальному заліку і була призначена запасною для олімпійської збірної Японії і учасницею Чемпіонату чотирьох континентів 2022. На Чемпіонаті чотирьох континентів Міхара посіла перше місце як і в короткій, так і в довільній програмі. В загальному заліку стала першою, а отже вдруге стала чемпіонкою чотирьох континентів[35].

Сезон 2022—2023 ред.

Міхара розпочала сезон на MK John Wilson Trophy 2022 у Шеффілді. Вона виграла коротку програму, випередивши американську фігуристку Ізабо Левіто на 0,17 бала. Маї виграла довільну програму і стала першою в загальному заліку, взявши свою першу золоту медаль Гран-Прі[36]. На своєму другому етапі Гран-прі — Гран-прі Еспоо 2022 посіла перше місце в загальному заліку[37]. Таким чином, Міхара пройшла до Фіналу Гран-прі.

На Фіналі Гран-прі в Турині фігуристка фінішувала другою в короткій програмі, відставши від Каорі Сакамото на 1,28 бала і лише на 0,34 бала випередивши Луну Гендрікс, яка посіла третє місце[38]. Далі Міхара фінішувала першою у довільній програмі. У загальному заліку вона стала першою[39].

Після перемоги у Фіналі Гран-прі Міхара взяла участь у Чемпіонаті Японії як претендентка на титул. Вона фінішувала другою в короткій програмі з результатом 74,70 бала[40]. У довільній програмі вона також була другою. На Чемпіонаті Японії фігуристка виграла срібну медаль[41].

Змагаючись на своїх другій Зимовій Універсіаді, цього разу в Лейк-Плесіді, Міхара фінішувала другою в короткій програмі, поступившись Каорі Сакамото. Виграла довільну програму і стала першою в загальному заліку, ставши вдруге переможницею Зимової Універсіади[42]. Таким чином, Маї Міхара стала третьою жінкою, яка двічі вигравала це змагання, після Міви Фукухари і Тоні Квятковскі. Далі Міхара виступала на International Challenge Cup наприкінці лютого, вигравши срібну медаль[43].

На Чемпіонаті світу 2023 посіла третє місце в короткій програмі та шосте в довільній[44][45]. В загальному заліку стала п’ятою[46].

На Командному чемпіонаті світу в Токіо Міхара посіла п'яте місце в короткій і довільній програмах[47][48]. У результаті змагань збірна Японії виграла бронзову медаль[49].

Сезон 2023—2024 ред.

Маї Міхара мала розпочати сезон на турнірі Finlandia Trophy 2023 у жовтні, але травма правої щиколотки змусила її відмовитися від цієї події[50]. Згодом вона також відмовилася від етапу Гран-прі Cup of China 2023[50]. Однак їй вдалося взяти учать у етапі Гран-прі NHK Trophy 2023, де у загальному заліку вона посіла восьме місце[51].

На Чемпіонаті Японії Міхара фінішувала п'ятою в загальному заліку. Вона була призначена на Чемпіонат чотирьох континентів 2024 року, де посіла п'яте місце в короткій програмі та сьоме у довільній. У загальному заліку стала сьомою[52]. Пізніше фігуристка сказала: «Я не думаю, що зможу закінчити тут. Я сподіваюся, що зможу відновити свої розум і тіло і перейти до наступного сезону та далі»[53].

Програми ред.

 
Міхара виступає на Internationaux de France 2018

Спортивні досягнення ред.

 
Призерки Чемпіонату чотирьох континентів 2017 (зліва направо): Габрієль Дейлман (срібло), Маї Міхара (золото), Мірай Наґасу (бронза)
 
Призерки Чемпіонату чотирьох континентів 2018 (зліва направо): Маї Міхара (срібло), Каорі Сакамото (золото), Сатоко Міяхара (бронза)
Змагання 12/13 13/14 14/15 15/16 16/17 17/18 18/19 19/20 20/21 21/22 22/23 23/24
Міжнародні індивідуальні
Чемпіонати світу 5 5
Чемпіонати чотирьох континентів 1 2 3 1 7
Фінал Гран-прі 1
Етап Гран-прі: Фінляндія 1
Етап Гран-прі: Skate Canada 4
Етап Гран-прі: Cup of China 4 4
Етап Гран-прі: Internationaux de France 4 2
Етап Гран-прі: NHK Trophy 4 4 8
Етап Гран-прі: Skate America 3
Етап Гран-прі: Велика Британія 1
Етап Гран-прі: Італія 4
Челленджер. Autumn Classic 2
Челленджер. Asian Open Trophy 1
Челленджер. Nebelhorn Trophy 1 2
Зимова Універсіада 1 1
Кубок Азії 1
Challenge Cup 2
Coupe du Printemps 1
Міжнародні командні
Командний Чемпіонат світу 1 3
Національні
Чемпіонат Японії 12 9 3 5 4 5 4 2 5
Першість Японії серед юніорів 8 2 7 8
Міжнародні юніорські
Фінал юніорського Гран-прі 6
Етап юніорського Гран-прі: Білорусь 5
Етап юніорського Гран-прі: Словенія 6
Етап юніорського Гран-прі: Словаччина 2
Етап юніорського Гран-прі: Австрія 2
Кубок Азії 2
Gardena Spring Trophy 1
Challenge Cup 4

Примітки ред.

  1. ↑ ISU World Standings 2023/2024 — Women. International Skating Union (англ.).
  2. ↑ フィギュア三原舞依「どの瞬間も大切な思い出」　甲南大卒業、はかま姿で晴れやかに (яп.). 25 березня 2022.
  3. ↑ フィギュア三原、黒髪３１センチ寄付　難病と闘う１９歳 (яп.). 30 квітня 2019.
  4. ↑ 三原舞依が髪をバッサリ３５センチカット　３度目のヘアドネーションを報告「無事届きますように」 (яп.). 20 квітня 2022.
  5. ↑ 三原舞依がかわいい！くるくる氷上のシンデレラ画像まとめ！ (яп.). 30 вересня 2019.
  6. ↑ Novice A Ladies - Final Results (англ.).
  7. ↑ Junior Ladies - Final Results (англ.).
  8. ↑ ISU JGP Minsk 2013 - Junior Ladies. International Skating Union (англ.).
  9. ↑ 2013 Junior Ladies - Final Results (англ.).
  10. ↑ 2013 Ladies - Final Results (англ.).
  11. ↑ "ISU JGP Ljubljana Cup 2014 - Junior Ladies". International Skating Union (англ.).
  12. ↑ 2014 Junior Ladies - Final Results (англ.).
  13. ↑ 2014 Ladies - Final Results (англ.).
  14. ↑ Mihara, Shiraiwa impress in Junior Grand Prix events. The Japan Times (англ.). 2 жовтня 2015.
  15. ↑ Elena Radionova bags gold in Beijing. Golden Skate (англ.). 19 листопада 2016.
  16. ↑ Miyahara claims third consecutive national title. Golden Skate (англ.). 26 грудня 2016.
  17. ↑ Japan's Mai Mihara mines gold in 4CCs debut. Golden Skate (англ.). 18 лютого 2017.
  18. ↑ Japan completes wire-to-wire lead to capture second World Team Trophy title. The Japan Times (англ.). 22 квітня 2017.
  19. ↑ Yuzuru Hanyu's uneven start no cause for concern. The Japan Times (англ.). 26 вересня 2017.
  20. ↑ Wakaba Higuchi earns women's runner-up spot at Cup of China; Alina Zagitova claims title. The Japan Times (англ.). 4 листопада 2017.
  21. ↑ Zagitova catapults to gold in France. Golden Skate (англ.). 18 листопада 2017.
  22. ↑ Sakamoto leads ladies to Japanese sweep at Four Continents. Golden Skate (англ.). 26 січня 2018.
  23. ↑ Kihira captures gold at NHK Trophy after two triple Axels. Golden Skate (англ.). 10 листопада 2018.
  24. ↑ Japan's Kihira wins second Gran Prix gold in Grenoble. Golden Skate (англ.). 24 листопада 2018.
  25. ↑ Kihira captures gold in Anaheim in debut at Four Continents. Golden Skate (англ.). 9 лютого 2019.
  26. ↑ Mai Mihara wins Universiade crown. Olympics (англ.).
  27. ↑ Sakamoto soars to lead at NHK Trophy. Golden Skate (англ.). 27 листопада 2020.
  28. ↑ Sakamoto claims ladies' title at 2020 NHK Trophy. Golden Skate (англ.). 28 листопада 2020.
  29. ↑ Rika Kihira takes lead to defend her crown at Japanese Nationals. Golden Skate (англ.). 25 грудня 2020.
  30. ↑ а б Rika Kihira defends title at Japanese Nationals. Golden Skate (англ.). 27 грудня 2020.
  31. ↑ Third ISU Grand Prix of Figure Skating event moves from Chongqing (CHN) to Torino (ITA). International Skating Union (англ.). 27 серпня 2021.
  32. ↑ Olympic hopeful Rika Kihira withdraws from Skate Canada. The Japan Times (англ.). 19 жовтня 2021.
  33. ↑ Russia's Kamila Valieva wins gold at Skate Canada in debut. Golden Skate (англ.). 31 жовтня 2021.
  34. ↑ Shcherbakova snags Gran Premio d'Italia title. Golden Skate (англ.). 6 листопада 2021.
  35. ↑ Japan's Mai Mihara reclaims Four Continents title. Golden Skate (англ.). 22 січня 2022.
  36. ↑ Japan's Mihara Mai captures first Grand Prix title at 23, fending off American teen Isabeau Levito at British GP. Olympics (англ.). 13 листопада 2022.
  37. ↑ Mihara (JPN) wins second Grand Prix gold in Espoo. International Skating Union (англ.). 26 листопада 2022.
  38. ↑ World Champion Sakamoto (JPN) roars into pole position in Grand Prix Final. International Skating Union (англ.). 9 грудня 2022.
  39. ↑ Mihara (JPN) wins on Grand Prix Final debut after turbulent Women's competition. International Skating Union (англ.). 10 грудня 2022.
  40. ↑ Kaori Sakamoto Seizes Lead after Short Program at Japan Championships (англ.). 22 грудня 2022.
  41. ↑ Kaori Sakamoto Captures Third National Title at Japan Championships (англ.). 24 грудня 2022.
  42. ↑ [ICE TIME] Mihara and Yamamoto Lead Japan Medal Rush at the Winter World University Games (англ.). 18 січня 2023.
  43. ↑ [ICE TIME] Japan Continues Domination with Medal Bonanza at Challenge Cup (англ.). 27 лютого 2023.
  44. ↑ Women - Short Program Results (англ.).
  45. ↑ Women - Free Skating Results (англ.).
  46. ↑ Women - Final Results (англ.).
  47. ↑ Women - Short Program Results. ISU Results (англ.).
  48. ↑ Women - Free Skating Results. ISU Results (англ.).
  49. ↑ World Team Trophy 2023. Team Standing. ISU Results (англ.).
  50. ↑ а б Mihara Mai withdraws from Cup of China due to right-ankle injury. Olympics (англ.).
  51. ↑ Competition Results — Mai MIHARA (JPN). ISU Results (англ.).
  52. ↑ ISU Four Continents Championships 2024. Women — Final Results. ISU Results (англ.).
  53. ↑ Mone Chiba Wins Gold at Four Continents; Rinka Watanabe Claims Bronze (англ.). 3 лютого 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхара_Маї&oldid=42333019