Мітчик
Мітчик — різальний інструмент, призначений для нарізання внутрішньої різьби в глухих та наскрізних отворах.
Будова мітчика ред.
Мітчик складається з робочої частини і хвостовика.
Робоча частина – це гвинтз кількома поздовжніми канавками. Вона призначена для нарізування різьби, складається із забірної (різальної) і калібруючої (напрямної) частин. Також є повздовжні канавки для утворення різальних пер з різальними кромками ірозміщення стружки під час нарізання різьби.
Хвостовик призначений для закріплення мітчика в патроні (токарного, свердлильного верстата) або у воротку під час роботи.
Хвостовик ручного мітчика завершується квадратом, який призначений для закріплення мітчика у воротку.
Виготовляють мітчики з сталі (вуглецевої, легованої, швидкорізальної).
Ручні (слюсарні) мітчики для нарізування різьби виготовляють у комплекті з трьох штук. Номер мітчика в комплекті позначають коловими рисками на мітчику. На першому мітчику одна риска, на другому - дві і т.д. Першим і другим мітчиками нарізують різьбу попередньо (чорнова обробка), а третім надають їй остаточних розмірів і форми (чистова обробка)[1] [2]
Види мітчиків ред.
Мітчики поділяються залежно від профілю нарізуваної різьби - для метричної, дюймової, трубної різьб.[3]
За різьбою мітчики поділяються на ліві та праві, метричні та дюймові. За призначенням розрізняють такі види мітчиків:
- ручні (слюсарні, для нарізання різьби вручну за допомогою воротка);
- машинні (для нарізання різьби машинним способом);
- гайкові (для нарізання різьби у гайках);
- плашкові (для нарізання різьби у плашках)
- машинно-ручні
Машинні мітчики є багатопрохідними — нарізання різьби виконується в кілька проходів (звичайно 2-3) мітчиками різних номерів. Слюсарні мітчики — однопрохідні.
Свердління під нарізання різьби ред.
| Діаметр та крок різьби | Діаметр отвору,
мм (сталь) |
Діаметр отвору,
мм (латунь) |
Діаметр стрижня,
мм |
|---|---|---|---|
| M1 × 0,25 | 0,8 | 0,75 | 0,97 |
| M2 × 0,4 | 1,7 | 1,6 | 1,94 |
| M3 × 0,5 | 2,5 | 2,4 | 2,94 |
| M4 × 0,7 | 3,3 | 3,2 | 3,92 |
| M5 × 0.8 | 4,2 | 4,1 | 4,92 |
| M6 × 1.0 | 5,0 | 4,8 | 5,92 |
| M8 × 1,25 | 6,7 | 6,5 | 7,90 |
| M10 × 1,5 | 8,4 | 8,2 | 9,90 |
| M12 × 1,75 | 10 | 9,9 | 11,88 |
| M16 × 2,0 | 13,75 | 13,5 | 15,88 |
Діаметри свердл для отворів під нарізання метричної різьби, мм (ДСТ 19257 – 73)[4]
| Номінальний
розмір різьби |
Крок різьби | Діаметр свердла | Номінальний
розмір різьби |
Крок різьби | Діаметр
свердла |
Номінальний
розмір різьби |
Крок різьби | Діаметр
свердла |
|
2 |
0,25
0,4 |
1,75
1,6 |
12
|
0,5 0,75 1 1,25 1,5 1,75
|
11,50
11,25 11,00 10,80 10,50 10,20 |
|
0,75
1 1,5 2 3 3,5 |
29,25
29,00 28,50 28,00 27,00 26,50 |
|
2,5 |
0,35
0,45 |
2,15
2,05 | ||||||
|
3 |
0,35
0,5 |
2,65
2,5 | ||||||
|
4 |
0,5
0,7 |
3,5
3,3 |
16
|
0,5
0,75 1 1,5 2 |
15,50
15,25 15,00 14,50 14,00 |
36
|
1 1,5 2 3 4
|
35,00
34,50 34,00 33,00 32,00 |
|
5 |
0,5
0,8 |
4,5
4,2 | ||||||
|
6 |
0,5
0,75 1 |
5,50
5,25 5,00 |
|
0,5
0,75 I 1,5 2 2,5 |
19,50
19,25 19,00 18,50 18,00 17,50 |
42
|
1
1,5 2 3 4 4,5 |
41
40,50 40,00 39,00 38,00 37,50 |
|
8 |
0,5
0,75 1 1,25 |
7,5
7,25 7,00 6,8 | ||||||
|
0,75 1 1,5 2 3 |
23,25 23,00 22,50 22,00 21,00 |
|
1 1,5 2 3 4 5 |
47,00 46,50 46,00 45,00 44,00 43,00 | ||||
|
10
|
0,5
0,75 1 1,25 1,5 |
9,5
9,25 9,00 8,80 8,5 |
24
|
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Жигалко Н. И., Киселев В. В. Проектирование и производство режущих инструментов. Минск: Высшая школа, 1975. 399 с.
|
Це незавершена стаття про металообробку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки ред.
- ↑ Є. М. Муравйов (1986). Слюсарана справа (укр.) . Київ: "Радянська школа". с. 37—38.
- ↑ Л.П. Антонов, Е.М. Муравьев (1982). "Оброботка конструкционных материалов" (рос.) . Москва: "Просвещение". с. 279—280.
- ↑ Муравйов Є.М. (1986). Слюсарна справа (укр.) . Київ: "Радянська школа". с. 37—38.
- ↑ Составитель Г.Б. Волошин под ред. В.Т. Мамонтов (1986). Справочник по оброботке металов (рос.) . "Радянська школа". с. 136.