Правителі та голови Києва
Князі Києва ред.
Поляни ред.
| V-VI століття | 
|
Кий | легендарний полянський князь, засновник Києва. |
|---|---|---|---|
| V-VI століття |
|
Щек | легендарний брат Кия. |
| V-VI століття |
|
Хорив | легендарний брат Кия. |
| 864—882 |
|
Аскольд і Дір | київські князі; за «Повістю временних літ» — підлеглі Рюрика. |
Київська Русь ред.
Київське князівство ред.
Васал Золотої Орди ред.
| 1301—1321 |
|
Станіслав Іванович | київський князь з династії Рюриковичів (путивльська гілка). |
|---|---|---|---|
| 1321—1324 | 
|
Міндовг Гольшанський | київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські). |
| 1324—1331 |
|
Ольгимонт Міндовгович | київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські). |
| 1331—1362 |
|
Федір Іванович | київський князь з династії Рюриковичів (Ольговичі). |
Васал Великого князівства Литовського ред.
| 1362—1394 | 
|
Володимир Ольгердович | київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів). |
|---|---|---|---|
| 1394—1440 | князівство скасовано, встановлено Київське намісництво | ||
| 1440—1455 |
|
Олелько Володимирович | київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів). |
| 1455—1470 |
|
Семен Олелькович | київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів). |
| 1470 | князівство скасовано, встановлено Київське воєводство | ||
Воєводи Києва ред.
Велике князівство Литовське ред.
Корона Польська ред.
| 1569—1608 | 
|
Констянтин-Василь Острозький | воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу. |
|---|---|---|---|
| 1608—1618 | 
|
Станіслав Жолкевський | воєвода з шляхетського польсько-руського роду Жолкевських гербу Любич. |
| 1619—1628 | 
|
Томаш Замойський | воєвода з шляхетського польського роду Замойських гербу Єліта. |
| 1628—1629 |
|
Олександр Заславський | воєвода з князівського руського роду Заславських власного гербу. |
| 1629—1630 | 
|
Стефан Хмелецький | воєвода з шляхетського польсько-руського роду Хмелецьких гербу Бонча. |
| 1630—1649 | 
|
Януш Тишкевич | воєвода з шляхетського руського роду Тишкевичів гербу Леліва. |
| 1649—1653 | 
|
Адам Кисіль | воєвода з шляхетського руського роду Кисилів гербу Намет. |
| 1654 | остаточна втрата Києва в результаті Хмельниччини; місто стає резиденцією московських воєвод. | ||
Московське царство ред.
| 1654—1655 | 
|
Федір Волконський | воєвода з князівського московського роду Волконських, гілки Ольговичів. |
|---|---|---|---|
| 1656—1658 | .png){kind=small}
|
Андрій Бутурлін | воєвода з дворянського московського роду Бутурліних. |
| 1658—1660 | 
|
Василь Шереметєв | воєвода з дворянського московського роду Шерємєтьєвих. |
| 1660—1663 |
|
Юрій Барятинський | воєвода з дворянського московського роду Барятинських, гілки Ольговичів. |
Війти Києва ред.
Річ Посполита ред.
| 1502—1514 | .svg){kind=small}
|
Занко Онкович | війт (староста) з київського боярського роду. |
|---|---|---|---|
| 1524 |
|
Ян | війт з київського міщанського роду. |
| 1528—1540 |
|
Іван Черевчей | війт з київського міщанського роду. |
| 1544—1548 |
|
Ян Дхоревський | війт з київського міщанського роду. |
| 1548—1550 |
|
Семен Мелешкович | війт з київського міщанського роду. |
| 1550—1555 |
|
Максим Хонич | війт з київського міщанського роду. |
| 1558—1563 |
|
Семен Мелешкович[1] | війт з київського міщанського роду. |
| 1563—1564 | 
|
Богуш Ленкевич | війт з київського міщанського роду. |
| 1564 |
|
Юрій Климович | бургомістр з київського міщанського роду. |
| 1565—1566 |
|
Юрій Климович | війт з київського міщанського роду. |
| 1566—1567 |
|
Василь Черевчей | війт з київського міщанського роду. |
| 1568—1570 | .svg){kind=small}
|
Станіслав Соколовський | війт з київського міщанського роду. |
| 1569 | 
|
Устим Фіц-Кобизевич | війт з київського міщанського роду. |
| 1570—1575 |
|
Гаврило Рой | війт з київського міщанського роду. |
| 1575 |
|
Семен Конашкович | бургомістр з київського міщанського роду; виконавець обов'язків війта. |
| 1576—1580 |
|
Федір Черевчей | війт з київського міщанського роду. |
| 1578—1592 | 
|
Яцько Балика | бургомістр з київського міщанського роду Балик. |
| 1581—1587 |
|
Семен Конашкович | війт з київського міщанського роду. |
| 1587—1593 |
|
Федір Вовк | війт з київського міщанського роду. |
| 1593 | 
|
Еразм Стравинський | війт з київського міщанського роду. |
| 1593—1612 |
|
Яцько Балика | війт з київського міщанського роду Балик. |
| 1611—1620 |
|
Артем Конашкович | бургомістр з київського міщанського роду. |
| 1612—1618 |
|
Федір Ходика-Кобизевич | війт з київського міщанського роду Кобизевичів. |
- Денис Мартянович — 1620
- Федір Тадрина — 1620
- Артем Конашкович — 1620
- Семен Мелешкович 1620–1621
- Федір Ходика — 1621–1627 (другий раз)
- Федір Скорина — 1627–1629
- Іван Євсейович — 1629–1631
- Яцько Балика — 1631–1633 (війтівський субделегат)
- Самійло Мефедович — 1633–1637
- Юзеф Ходика — 1637–1641
- Самуель Мефедович 1641–1644
- Анджей Ходика — 1644–1649
- Богдан Сомкович — 1653–1657
Московське царство ред.
- Михайло Сахнович — 1665–1670
- Федір-Ждан Тадрина — 1670–1677
- Іван Федорович Тадрина — 1677–1691
- Іван Демідович Бишкович — 1691–1695
- Василь Зіменко — 1695–1699 (субделегат)
- Влотсковський — 1699–1700
Російська імперія ред.
- Данило Полоцький — 1700–1722
- Павло Войнич — 1735–1751
- Іван Сичевський — 1755–1766
- Григорій Пивоваров — 1766–1781
У 1785—1797 роках посаду війта скасовано. Магістрату залишили судові функції, а міськими справами займалася «шестигласна дума», очолювана міським головою.
- Василь Копистенський — 1785–1787, бунчуковий товариш, перший міський голова.
- Юхим Митюк (1732—1810) — 1787–1790, купець 1-ї гільдії, бунчуковий товариш, міський голова, очолював міську думу три роки.
- Григорій Радзицький (1790—1798) — міський голова, очолював міську думу до поновлення за імператора Павла І у Києві Магдебурзького права.
- Григорій Радзицький (1798—1801) — затверджений київським войтом 30 червня 1798 року Павлом І.
- Георгій Рибальський — 1801–1813
- Пилип Лакерда — 1814
- Михайло Григоренко — 1815–1826
- Григорій Киселівський — 1826–1834
Дореволюційний період (1835—1917) ред.
Російська імперія ред.
Міські голови ред.
У Російській імперії градоначальник і міський голова — дві різні посади, з різними функціями. Градоначальником називалося посадова особа з правами губернатора, яка управляла градоначальництвом (тобто містом, що не знаходиться в губернському підпорядкуванні; сучасним аналогом є міста зі спеціальним статусом). Градоначальник призначався імператором. Функція губернатора і відповідно градоначальника — «перший охоронець недоторканності прав верховної влади, зисків держави і повсюдного, точного виконання законів, статутів, найвищих наказів, указів уряду сенату і приписів начальництва»[2]. Міський голова — виборна посада, глава міського громадського самоврядування. Градоначальник здійснював нагляд за діяльністю міського самоврядування (зокрема, міського голови). Градоначальників у Києві до 1917 року не існувало, так як місто знаходився в губернському підпорядкуванні Київської губернії.
Київський міський голова був вперше обраний 1835 року.
- Парфеній Дехтерьов — 1835–1837
- Павло Єлисєєв — 1837–1838
- Іван Ходунов — 1838–1841
- Готліб Фінке — 1841–1844
- Іван Ходунов — 1844–1847
- Микола Балабуха — 1847–1851
- Іван Ходунов — 1851–1853
- Семен Личков — 1853–1854
- Андрій Бухтєєв — 1854–1857
- Григорій Покровський — 1857–1860
- Йосип Завадський — 1860–1863
- Федір Войтенко — 1863–1871
- Павло Демидов Сан-Донато — 1871–1872
- Густав Ейсман — 1872–1873
- Павло Демидов Сан-Донато — 1873–1875
- Микола Ренненкампф — 1875–1879
- Густав Ейсман — 1879–1884
- Іван Толлі — 1884–1887
- Степан Сольський — 1887–1900
- Василь Проценко — 1900–1905
- Іполит Дьяков — 1906–1916
- Федір Бурчак — 1916–1917
- Євген Рябцов — 1917–1918
Революція, визвольні змагання, війна проти більшовицької Росії (1917—1920) ред.
Введення градоначальництва ред.
Проєкт виділення Києва з губернського підпорядкування та введення градоначальництва був поданий в 1912 році тодішнім київським губернатором Олексієм Гирсом. Питання про заснування Київського градоначальництва було «принципово вирішено» лише на початку 1917 року. У травні 1918 року, за правління гетьмана Павла Скоропадського, київським градоначальником був генерал-майор Олександр Хануков. У вересні того ж року він був відправлений у місячну відпустку, а виконуючим обов'язки градоначальника став Карл Маршалк, колишній помічник начальника московської кримінальної поліції.
Комендант Києва ред.
- Щорс Микола Олександрович — 5–13 лютого 1919 року.
Міські голови ред.
8 (21) серпня 1917 року перша київська демократична (всенародно обрана) Дума обрала міським головою адвоката Євгена Рябцова. Номінально він залишався на цій посаді без перерви аж до листопада 1919 року, хоча в періоди панування більшовиків фактичною владою в місті ані Дума, ані міський голова не володіли; коли ж більшовицька влада уходила з Києва (в березні 1918 року і серпні 1919 року), діяльність органів міського самоврядування поновлювалася. У листопаді 1919 року, коли Київ був під владою Добровольчої армії, виник конфлікт між міською управою і вищою владою, результатом якого стала відставка управи, а разом з нею і Євгена Рябцова з поста міського голови. На його місце був призначений товариш (заступник) міського голови Петро Бутенко, який перебував на цій посаді з 30 жовтня по 14 грудня 1919 року.
З 1919 року, після встановлення у Києві "радянської" влади, посада керівника міста називалася «голова міськради».
Голови міськради ред.
- Андрій Іванов
- Андрій Бубнов — репресований у 1940 р.
- Євген Рябцов (1919, повторно, денікінська окупація)
Довоєнний період (1921—1941) ред.
УРСР ред.
- голова Київської міськради:
- Ян Гамарник — 1921–1923, пізніше — керівник Політуправління Робітничо-Селянської Червоної Армії, покінчив життя самогубством.
- Григорій Гринько — 1924–1925, пізніше — нарком фінансів, репресований.
- Пантелеймон Свистун — 1925.
- Панас Любченко — 1925–1927.
- Юрій Войцехівський — 1927–1932.
- Іван Воробйов — 1932.
- Василь Биструков — 1932–1934.
- Рафаїл Петрушанський — 1934–1937, репресований.
- Павло Христич — 1937, репресований.
- Микола Пашко — 1937–1940, репресований.
- Іван Шевцов — 1940–1941, загинув у боях в оточенні.
Німецька окупація (1941—1943) ред.
Райхскомісаріат Україна ред.
Німецька адміністрація ред.
- голова цивільної адміністрації регіону — ґебітскомісар
| 20 жовтня 1941—6 листопада 1943, формально до 1944 | .svg){kind=small}
|
Гельмут Віль (нім. Hellmuth Will) | обербургомістр, окружний комісар |
|---|
- голова цивільної адміністрації міста — штадткомісар
| 1941 |
|
Мусс | міський комісар. |
|---|---|---|---|
| 1941—1942 |
|
Марве | міський комісар. |
| 1942 |
|
І. А. Реденбахер | міський комісар. |
| кінець липня 1942[3]—1943 |
|
Фрідріх Роґауш (нім. Friedrich Rogausch) | міський комісар. |
| 1943 |
|
Берндт | міський комісар. |
- голова воєнної адміністрації — штадткомандант
| 26 вересня 1941—1 липня 1942 |
|
Курт Ебергард (нім. Kurt Eberhard) | генерал-майор, воєнний комендант. |
|---|---|---|---|
| 1 липня 1942—13 серпня 1943 |
|
Мартін фон Ремер (нім. Martin Alexander von Römer) | генерал-майор, воєнний комендант. |
| 13 серпня 1943—16 грудня 1943 |
|
Вальтер Фіров (нім. Walter Vierow) | генерал-майор, воєнний комендант, з 6 листопада 1943 року керував формально |
Міська управа ред.
| 21 вересня 1941—25 жовтня 1941 |
|
Олександр Оглоблин | бургомістр. |
|---|---|---|---|
| 29 жовтня 1941—18 лютого 1942 |
|
Володимир Багазій | бургомістр; член ОУН (м); страчений німцями. |
| 18 лютого 1942 — листопад 1943 |
|
Леонтій Форостівський | бургомістр. |
Післявоєнний період (1943—1991) ред.
УРСР ред.
Голови виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих.
| 1943—1944 | 
|
Леонід Лебідь | голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У. |
|---|---|---|---|
| 1944—1946 |
|
Федір Мокієнко | голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У. |
| 1946—1947 |
|
Федір Чеботарьов | голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У. |
| 1947—1963 |
|
Олексій Давидов | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
| 1963—1968 |
|
Михайло Бурка | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
| 1968—1979 | 
|
Володимир Гусєв | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
| 1979—1990 |
|
Валентин Згурський | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
| 1990—1990 |
|
Арнольд Назарчук | голова Київради; член КПУ. |
| 1990—1990 |
|
Микола Лаврухін | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
| 1990—1991 |
|
Григорій Малишевський | голова виконавчого комітету ради; член КПУ. |
Незалежна Україна (з 1991) ред.
Голови Києва ред.
- Голови Київської міської державної адміністрації — призначаються президентом:
| 1992—1993 |
|
Іван Салій | представник президента в Києві. |
|---|---|---|---|
| 1993—1994 |
|
Леонід Косаківський | представник президента в Києві. |
| 1995—1996 | 
|
Леонід Косаківський | член КПУ. |
| 1996—2006 |
|
Олександр Омельченко | член КПУ. |
| 2006—2010 |
|
Леонід Черновецький | . |
| 2010—2013 |
|
Олександр Попов | . |
| 2013—2014 |
|
Анатолій Голубченко | тимчасовий виконувач обов'язків голови. |
| 2014 |
|
Володимир Макеєнко | . |
| 2014 |
|
Володимир Бондаренко | . |
| 2014— по наш час |
|
Віталій Кличко | . |
- Київський міський голова (голова Київської міської ради) — обирається мешканцями міста:
| 1994—1997 |
|
Леонід Косаківський | голова Київської міської ради. |
|---|---|---|---|
| 1997—1998 |
|
Леонід Косаківський | київський міський голова. |
| 1999—2006 |
|
Олександр Омельченко | київський міський голова. |
| 2006—2012 |
|
Леонід Черновецький | київський міський голова. |
| 2012—2014 |
|
Галина Герега | секретар Київради — виконувач обов'язків Київського міського голови. |
| 2014— по наш час |
|
Віталій Кличко | київський міський голова. |
Примітки ред.
- ↑ 1559 року Теодор та Олехно Ленкевичі, сина Лен(ь)ка Домановича, продали Мелешковичові село пол. Wisienki → див.: Boniecki A. Herbarz polski. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1911. — T. XIV. — S. 86. (пол.)
- ↑ Губернатор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ // Нове українське слово. — 1942, 30 липня. — № 174 (189). — С. 4.