Мілдред Кейбл (англ. Mildred Cable; 21 лютого 1878 — 30 квітня 1952) — британська євангелістська місіонерка у Китаї. Вона служила у Китайській внутрішній місії.

Мілдред Кейбл
Народилася 21 лютого 1878(1878-02-21)[1][2][3]
Гілфорд, Англія, Сполучене Королівство
Померла 30 квітня 1952(1952-04-30)[1][2][3] (74 роки)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність місіонерка
Знання мов англійська

Юність ред.

Народилася у місті Гілфорд у сім'ї Джона Кейбла, успішного торговця тканинами. Мілдред вивчала фармацевтику та гуманітарні науки у Лондонському університеті. Вона ще з юних років вирішила стати місіонером. Була заручена з чоловіком, який спершу теж хотів стати місіонером, згодом передумав і вимагав відмовитися від місіонерської діяльності у Мілдред. Вона розірвала заручини, покинула аспірантуру та 1901 року приєдналася до євангелістської місії у Китаї. Там вона познайомилася з Єванджеліною Френч, з якою далі пропрацювала протягом усього життя.

Кейбл і Френч базувалися в Хочжоу, провінція Шаньсі. У 1908 році (або у 1910) до них приєдналася Франческа Френч, молодша сестра Єванджелін Френч.

Подорожі по Центральній Азії ред.

У 1913 році вони вирушили з місією по провінціях Ганьсу, Сіньцзян і у пустелі Гобі. Через кілька років вони взяли з собою молоду татарську глухоніму дівчину, яка залишилася з ними, коли вони повернулися в Англію. Вони мандрували маловідомими караванними стежками, проповідуючи серед кочівників, що сповідували іслам.

 
Озеро Юеяцюань, оазу якого відвідали та описали сестри Френч та Кейбл

У червні 1923 року вони вдруге вирушили у мандрівку по Західному Китаю з Хочжоу. Вони подолали 2400 км протягом наступних восьми місяців, аж поки взимку досягли міста Чжан'є, яке є останнім містом Великого китайського муру. Там уже працював китайський проповідник. На його прохання вони створили там біблійну школу. Коли настало літо, вони знову вирушили у подорож на захід коридором Хесі. Вони орендували будинки для себе і для церкви в місті Цзюцюань, яке в подальшому було їхньою базою. З Цзюцюаня вони подорожували тибетськими селами в провінції Цінхай, монгольських улусах і мусульманських містах в провінції Синьцзян. По дорозі продавали і роздавали біблію і християнську літературу. Вивчали уйгурську мову, щоб спілкуватися з мусульманськими жінками, які були головним пріоритетом їхніх місіонерських зусиль, хоча здається, що в цей час було дуже мало звернених серед мусульман.

У 1928 році вони протягом року мандрували провінцією Сіньцзян. На шляху трійця затрималась у лідера дунганів Ма Джун'їна. У 1932 році вони здійснили свою першу подорож в Гобі, де Кейбл сильно травмувалася після падіння з осла.

Трійця покинула Китай у 1936 році і не змогли повернутися, тому що в серпні 1938 року іноземцям наказано покинути Ганьсу і Сіньцзян місцевим воєначальником. Кейбл та сестри Френч оселилися у Дорсеті. Після виходу на пенсію, Мілдред виступала з лекціями про свої мандри. Мілдред Кейбл була віцепрезидентом Британського та Іноземного Біблійного Товариства до її смерті в Лондоні в 1952 році.

Бібліографія ред.

  • Mother India's Daughters: An Impression, London: Page & Thomas, (189-?)
  • The Fulfilment of a Dream of Pastor Hsi's: The Story of the Work in Hwochow, Morgan & Scott (1917) (Pastor Hsi = Xi Shengmo, of Hwochow, Shansi)
  • Powers of Darkness: being a record of some observations in demonology (1920)
  • Dispatches from North-west Kansu (1925)
  • Through Jade Gate and Central Asia (1927[4])
  • The Red Lama (1927)
  • The Needed Gesture to the Church in China, London: World Dominion Press, (1927)
  • With the Bible in Central Asia, London: British and Foreign Bible Society, (1937)
  • The Challenge of Central Asia: a brief survey of Tibet and its borderlands, Mongolia, north-west Kansu, Chinese Turkistan, and Russian Central Asia, London; New York: World Dominion Press (1929)
  • Something Happened, Hodder and Stoughton (1933)
  • A Desert Journal: Letters from Central Asia (1934) (with Evangeline and Francesca French)
  • Cable, Mildred. 1934. «The Bazars of Tangut and the Trade-routes of Dzungaria». The Geographical Journal 84 (1). [Wiley, Royal Geographical Society (with the Institute of British Geographers)]: 17–31. doi:10.2307/1786829. http://www.jstor.org/stable/1786829.
  • A Woman Who Laughed: «Henrietta Soltau who laughed at impossibilities and cried 'It shall be done'» London: The China Inland Mission (1934)
  • Ambassadors for Christ (1935)
  • Important to Motorists (1935)
  • The Making of a Pioneer: Percy Mather of Central Asia (1935)
  • «Come, follow»: the call to service, London: Inter-Varsity Fellowship of Evangelical Unions, (1937)
  • Towards Spiritual Maturity — A Book For Those Who Seek It (1939)
  • Toward Spiritual Maturity: A Handbook for Those Who Seek It (1939)
  • A Parable of Jade (1940)
  • The Gobi Desert (1942)
  • China: Her Life and Her People (1946)
  • The Book which Demands a Verdict (1946)
  • The Story of Topsy; Little Lonely of Central Asia (1947)
  • The Bible in Mission Lands, Fleming H. Revell Co. (1947)
  • The Bible in the World, London: Bible Reading Fellowship (1947)
  • George Hunter Apostle of Turkestan (1948)
  • Grace, Child of the Gobi (1949)
  • Journey with a Purpose, Hodder & Stoughton (1950)
  • What it Means to be a Christian (1950)
  • Wall of Spears: The Gobi Desert (1951)
  • Why Not the World? The story of the work of God through the Bible Society, London: The British and Foreign Bible Society (1952)

Примітки ред.

Посилання ред.