Вікіпедія

Міларепа

Джецун Міларепа (тиб. རྗེ་བཙུན་མི་ལ་རས་པ [Rje-btsun Mi-la-ras-pa], 1028/40–1111/23[1] чи 1052—1135[2]) — вчитель тибетського буддизму, відомий йог-практик, поет, автор багатьох пісень та балад, що до сьогодні відомі у Тибеті, просвітлений. Один із засновників школи Каг'ю. Його вчителем був Марпа Лоцава, більш відомий як Марпа-перекладач.

Статуя Міларепи у монастирі Міларепа-Гомпа у долині Геламбу, Зона Багматі[en], центральний Непал
Колесо Дхарми
Буддійські вчителі,
засновники школи Каг'ю
Тілопа (988 - 1069)
Наропа (1016-1100)
 Майтріпа (1007-1077)
 Куккуріпа
Марпа (1012—1097)
Міларепа (1028-1111)
 Речунг (1083-1161)
Гампопа (1079-1153)
Лінія Кармап

Біографія ред.

Біографію Міларепи можна знайти у багатьох джерелах.

Він народився у заможній та процвітаючій тибетській родині, селі К'я Нгаца, також відоме як Тса, в провінції Гунфан, Західний Тибет. Його назвали Міла Топага (тиб. [Thos-pa-dga]), що означає «Радість почути». Його сімейне ім'я, Джозеї, вказує на благородне походження з клану Хюнгпо або Орла[3].

Коли його батько раптово помер, будинок, землі та усе майно привласнив його дядько та тітка, які дуже зневажливо та жорстоко ставились до Міларепи і його матері. Не в змозі терпіти знущання, він за настановою матері пішов навчатися магії, щоб помститися рідні, дядькові та тітці. Пізніше, коли дядько влаштував велике свято, Міларепа за допомогою чаклунства обвалив дах будинку, внаслідок чого загинуло 35 людей, однак дядько та тітка врятувалися. Після цього випадку жителі селища почали ставитися до його сім'ї ще жорсткіше, тож Міларепа викликав велику грозу, щоб знищити врожай.

Дуже швидко юний Міларепа зрозумів, що помста не є вірним шляхом, він почав шукати вчителя, його спрямували до Марпи-перекладача. Коли майбутній учень став на прямий шлях щоб прийти до вчителя, Марпа побачив сон — де йому принесли великий твердий діамант для огранування, який після обробки став стовпом світла яке було видно в усіх куточках. Підтвердженням віщого сну був сон дружини Марпи, яка бачила гору, вершина якої сяяла дуже яскраво і далеко, заповнюючи світлом увесь простір та були ще дві чи три менші вершини, які теж сяяли.

Марпа, згідно описів, зустрів Міларепу на одинці в полі, обробляючи землю (для того часу це було вкрай незвичне заняття для духовного лідера). Вони познайомились, вчитель залишив учня із завданням обробити визначену ділянку землі. Міларепа вступив у дім Марпи лише після того, як завершив завдання. Однак стосунки виявились між ними набагато складнішими ніж перша зустріч.

 
Гомпа з Печери Міларепи, 1993

До Міларепи Марпа навмисно ставився надмірно суворо, примушував його робити важку роботу та відмовлявся давати буддистські посвяти. Міларепа будував будинки, до яких Марпа увесь час прискіпувався та змушував руйнувати і будувати знову спочатку.

Через те, що Марпа відмовлявся навчати Міларепу, останній почав благати дружину Марпи та його учнів, намагаючись вплинути на Марпу для того щоб отримати посвяту та повчання. Після багатьох жорстких відмов, Міларепа вирішив покинути Марпу. Та коли він покинув житло свого вчителя, склались обставини та доброчинні думки, через які Міларепа повернувся, щоб попрощатись з дружиною Марпи та його учнями, які підтримували його ризикуючи відчути гнів вчителя. В цей момент Марпа все-таки погодився здійснити посвяту, яку здійснив та дав усні настанови по медитації, світобудові та Мандалі, шести йогам Наропи та інші. І хоч надмірно суворе відношення видавались всім оточуючим несправедливим, Марпа дав пояснення про кармічні корені його дій щодо Міларепи, метою яких було очищення від тяжких провин. А доброчинні і співстраждальні дії учнів та дружини перешкодили повному очищенню, наслідком чого стане незавершена медитація і учень покине вчителя в покликалах до рідного дому. Прибуття додому лише посилить усвідомлення «ілюзорності» придбань матеріального, а на шляху обітниці не покидати печеру задля медитації, він зазнає серйозної небезпеки для свого життя від рідної тітки, а потім і дядька.

Промедитувавши дванадцять років, Міларепа досягнув стану ваджрахари (повного просвітлення). Про Міларепу кажуть, що він перший, хто досягнув такого високого рівня за одне життя. У сорокап'ятирічному віці він зупинився у печері Дракар Тасо (зуб коня білої скелі), а також став мандрівним вчителем. Міларепа засвоїв численні практики медитації та йогічні практики, які передав своїм учням.

В Міларепи було бачення, де дакиня, зелена дівчина з золотим волоссям сказала, що в його серці лотоса буде вісім пелюсток (учнів серця)[4].

Його найвідомішими учнями були Речунґ(місяцеподібний учень) та Гампопа(сонцеподібний учень). Гампопа став його основним наступником та розвинув його традицію.

Цікавим та загадковим є біографічний опис коли прийшов час величного йогіна «покидати тіло»(помирати).

Через учня Наропи, Марпу, Шість йог Наропи були принесені в Тибет і широко поширилися в буддійських школах «Традиції нового перекладу» — Сакья, Каг'ю і Гелуг[5], де Міларепа відіграв важливу роль.

Легенди ред.

Існує багато легенд про тибетського Святого Міларепу.

До прикладу, є легенда про подолання вершини великої гори.

Одного дня Джецюн дійшов до величезної гори (Кайлас[6][7] або Еверест[8]) та вирішив здійснити медитацію в цій місцині. Проте, йому завадив один із величних монахів традиції Бон Наро-Бен-чунг[7], який забороняв медитувати у печері. Вони довго протиставляли один одному свої надвміння, однак сильнішого з них не виявилось. Тоді Міларепа запропонував ранкове змагання, хто перший із сходом сонця підніметься на вершину гори, той вважатиметься переможцем. Та хоч монах піднімався на своєму «чарівному бубні» злітаючи у повітря та випереджаючи Джецюна, разом із першими промінням сонця Міларепа ступив на вершину гори. Від несподіванки Монах впав, однак не загинув. На місці падіння монаха утворилась величезна розщілина. З того часу, в околицях гори дозволено медитувати усім буддистам, незалежно від школи.

Місця медитації ред.

Гуру Міларепа власним прикладом демонстрував важливість і фізичну складність медитації. В біографії Гампопи, описано випадок, коли під час чергових настанов, гуру оголив свої сідниці, які були усі в затверділостях і омозоліннях «…від сидіння на каменистій землі без подушки…»[9]. Міларепа медитував в горах, усамітнено. Найчастіше це були печери. Ці місця є причиною паломництва, в першу чергу, для буддистів, але не тільки. За історичними оглядами, йогін медитував по «гірському Тибету».

Історичні місця ред.

З історичної точки, в описі біографії самого Міларепи можна знайти перелік печер у яких він медитував та рекомендував там медитувати усім хто практикує дхарму[10]:

Шість відомих печер в скелях на величезній висоті:

  1. Драгкар-Тасо-Юма-Дзонг (Центральний Замок-Печера в Скелі, Білий, як Зуби Коня),
  2. Мінкх'ют-Дрібма-Дзонг (Замок, що Розташований в Тіні Брів),
  3. Лінгва-Драгмар-Дзонг (Твердиня з Червоного Камня),
  4. Рагма-Чангчуп-Дзонг (Бездоганна Твердиня Раґма),
  5. К'янг-Пхан-Намкха-Дзонг (Твердиня Неба, Прикрашена Знаменням),
  6. Драгк'я-Дордже-Дзонг (Незламна Твердиня з Сірого Камня).

Шість внутрішніх нікому невідомих печер (що знаходяться в скелях на величезній висоті):

  1. Чонглунг-Кх'юнгі-Дзонг (Замок Чонглунг-Кх'юнг),
  2. Кхуджук-Енпа-Дзонг (Замок Одинокої Зозулі),
  3. …
  4. Шелпхуг-Чушінг-Дзонг (Подорожниковий Замок Кришталевої Печери),
  5. Бєкце-Дейєн-Дзонг (Замок Смачної Капусти),
  6. Цігпа-Кангтхіл-Дзонг (Замок Підошви Кам'яної Гори).

Шість суттєво таємних печер, що знаходяться в скелях на величезній висоті:

  1. Г'ядрак-Намкха-Дзонг (Небесний Замок, Виповнений Знаками що Вселяють Трепіт),
  2. Тагпхуг-Сєнге-Дзонг (Левячий Замок Тигриної Печери),
  3. Байпхуг-Мамо-Дзонг (Замок Прихованої Печери),
  4. Лапхуг-Пема-Дзонг (Лотосовий Печерний Замок),
  5. Лангно-Лудют-Дзонг (Замок Нагів Сонячих Дверей)
  6. Трог'ял-Дордже-Дзонг (Замок Переможної Бронзової Ваджри).

Існує ще дві інші печери: К'їпхуг-Н'їма-Дзонг (Сонячний Замок Щасливої Печери) и Потхо-Напкха-Дзонг (Замок Неба Загострених Верхівок).

Чотири добре відомі великі печери:

  1. Ньянам-Трепа-Пхуг (Печера в Ньянамі Схожа до Шлунку),
  2. Лапчі-Дютдюл-Пхуг (англ. Du-dul Phug) (Печера, що Знаходиться на Лапчі, де Були Поереможені Демони, англ. Cave of Subjugation of Mara)[11],
  3. Брін-Бріче-Пхуг (Печера за Формою Язика Самки Яка) в Брині,
  4. Тісе-Дзу-Трюл-Пхуг (Печера на Горі Кайлас).

Чотири таємні великі печери:

  1. Цайї-Кангцу-Пхуг, або Кангцу-Пхуг в К'янга-Ца (Печера в К'янга-Ца, в якій Міларепа ступив на шлях відданого служіння (згідно наведеного джерела знаходилась позаду родового будинку Міларепи)),
  2. Едсал-Пхуг (Печера Ясного Світла) в Рене,
  3. Завог-Пхуг (Шовкова Печера) в Рала,
  4. Пхурен-Пхуг (Голубина Печера) в Кутханзі.

Сьогодення ред.

Як видно з історичного переліку, не усі місця медитації відкриті для загалу. Певна частка печер зазнали змін з плином часу, деякі печери та прихистки називають по різному, хоч мова йде фактично про одне й теж місце.

Серед відомих загалу печер, де медитував величний йогін та які можна віднайти сьогодні[12], є наступні:

  • 11 км від м. Ньялам, Тибетський автономний район, КНР (англ. Cave of Jetsun Milarepa)[13]
  • англ. Shya-khung, коло селища Брага, районний центр Мананґ, Непал[14][15]
  • В околицях Кайласа є 4 печери. Одна з них, печера Міларепи, розташована на південному сході від Кайласа поруч зі священною стежкою[16][17][18][19]
  • На схід від гори Ті-Се(один із піків Кайласу) знаходиться таємна печера Вічного А-Ті. Вхід в печеру має вигляд букви «ОМ». Всередині печера залита світлом. Печера Вічного А-Ті — це печера Зутрул-Пхуг (Zuthrul Phug) або Печера Магічних Сил, також звана печерою Міларепи[20]
  • Ермітаж Міларепи, печери регіону Лапчі: Du-dul Phug (англ. Cave of Subjugation of Mara), Ze Phug (англ. Crest Cave), Bepa Gong Phug (англ. Revelation of All Secrets Upper Cave), Bepa Og Phug (англ. Revelation of All Secrets Lower Cave), Rechen Phug, and Lungten Phug (англ. Prophesied Cave of the Great Forest)[11]
  • Такцанг-лакханг — монастир в Бутані. Він розташований в дзонгхаґу Паро поруч з містом Паро і висить на скелі висотою 3120 м над рівнем моря, на 700 м над рівнем долини Паро. Там є печера де медитував Падмасамбхава та Міларепа.
  • На Стежці Джомолхарі, Бутан, через пів дня переходу від військового поста Тхангтхангка стежка доходить до «храму Джомолхарі»(гора Джомолхарі). Храм знаходиться на висоті 4150 м, поблизу знаходяться печери, в яких медитували Міларепа і Лорепа.

Історичний контекст ред.

Міларепа жив під час так званого другого розповсюдження Буддизму в Тибеті (X—XII ст.), коли Буддизм був знову запроваджений. Були три основні фігури цієї тибетської епохи Відродження:

  • Рінхен Зангпо (958—1055, Lochen Rinchen Zangpo чи Mahaguru), який перекладав сутри, тантри та коментарі;
  • Атіша (982—1054), учень Дромттона заснував школу тибетського буддизму Кадам (буддизм)[en];
  • Марпа Перекладач (Марпа Лоцава), вчитель Міларепи, якого вважають студентом Наропи. Марпа ввів у Тибет тантричні тексти та усні вказівки з бенгальської традиції сіддг[21], Марпа означив зв'язок з Наропою встановивши родовід школи Каг'ю, тим самим повертаючись до самого Будди.[21][22]

Мантра Міларепи ред.

В буддизмі існує усна традиція, за якої кожен великий Просвітлений вчитель є носієм мантри, що пов'язана з цим вчителем.

Згідно джерел є кілька варіацій мантри Гуру Міларепи, транслітерація[23][24]:

  • oṃ āḥ guru hasa vajra sarva siddhi hūṃ

ОМ АХ ГУРУ ХАСА ВАДЖРА САРВА СІДДХІ ХУМ

  • oṃ āḥ guru hasa vajra hūṃ

ОМ АХ ГУРУ ХАСА ВАДЖРА ХУМ[25]

  • oṃ āḥ guru hasa vajra sarva siddhi phala hūṃ

ОМ АХ ГУРУ ХАСА ВАДЖРА САРВА СІДХІ пФАЛА ХУМ

  • тиб. ...[ДЖЕ МІЛА ЖЕПА ДОРДЖЕ ЛА СОЛВА ДЕП СО][26]

Перевтілення ред.

Перевтіленням Міларепи вважають Цанньйон Херука[en] (1452—1507), майстра Каґ'ю, біографа ґуру Міларепи, який настільки розширив дані про Джецуна, що «одного бачення Міларепи недостатньо» для опису деталей.[27]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Quintman, Andrew (2004), "MI LA RAS PA (MILAREPA)", in Buswell, Robert E. (ed.), Encyclopedia of Buddhism, MacMillan.- p.536
  2. ↑ (рос.) Сто тысяч песен Миларелы. Том I, СПб.: Издательство «Алмазный путь», 2004 г. — 232 с. ISBN 5-94303-010-7 (С.4)
  3. ↑ (англ.)Gtsang-smyon He-ru-ka, The life of Milarepa, tr. Lobsang Phuntshok Lhalungpa, Viking Press, 1979, p.12
  4. ↑ (рос.)Сто тысяч песен Миларелы. Том II, СПб.: Издательство «Алмазный путь», 2004 г. — 288 с. (С.7) ISBN 5-94303-016-6
  5. ↑ (рос.)Андросов В. П., Леонтьєва Є. В. Марпа та Історія Карма Каг'ю. М.: Відкритий Світ, 2009. С. 375—376.
  6. ↑ (англ.)The unsolved Mystery of Mount Kailash that abodes to Lord Shiva [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], 2017 on youtube, 2.43хв
  7. ↑ а б (рос.)Великий Йог Тибета Миларепа. Личность. Деяния. Пер. Эванс-Вентца, с англ. Тумановой. Самара, 1994. — 266 с. (С.138) [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
  8. ↑ (рос.)Ю. Н. Рерих «По тропам Срединной Азии».-Ел.джерело [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] (С.182, 241—242)
  9. ↑ The Life of Gampopa
  10. ↑ (рос.)Великий Йог Тибета Миларепа. Личность. Деяния. Пер. Эванс-Вентца, с англ. Тумановой. Самара, 1994. — 266 с. (ГЛАВА XI. МЕСТА ОТШЕЛЬНИЧЕСТВА ДЖЕЦЮНА И ЕГО ПОДВИГ СЛУЖЕНИЯ(С.135)) [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б (англ.)Lapchi — Buddhism Holy Pilgrimage Site [Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine.], 2013
  12. ↑ На 2018 рік
  13. ↑ (рос.)Пещеры тибетского йога Миларепы в г. Ньялам [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Непал-2016. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
  15. ↑ (рос.)Пещера Миларепы, трек вокруг Аннапурны (Непал), день 10 [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Священна гора Кайлас, Тибет [Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine.], 2017
  17. ↑ Фотографія печери Міларепи, 2017. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
  18. ↑ (англ.)Video #3: Heavenly Manang — Visit to Milarepa Cave (Shya-khung), 2013 on youtube
  19. ↑ (англ.)Milarepa Cave [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.], 2018 on youtube
  20. ↑ (рос.)МАГИЧЕСКИЕ ПЕЩЕРЫ КАЙЛАСА [Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine.], переклад 1974 р.
  21. ↑ а б (англ.)Lopez, Donald S. Jr (2010), "Introduction", Tsangnyön Heruka. The Life of Milarepa, Penguin Books
  22. ↑ (англ.)Quintman, Andrew (2010), "Translator's Introduction", Tsangnyön Heruka. The Life of Milarepa, Penguin Books
  23. ↑ (англ.)Visible Mantra: Visualising & Writing Buddhist Mantras. Jayarava.- Cambridge, 2011.- 270 c. [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.](C.174-175) ISBN 978-0-9566929-1-7
  24. ↑ (англ.)Milarepa [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.], 2009
  25. ↑ (англ.)Jetsun Milarepa Mantra — Tibet Greatest Yogi [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.]
  26. ↑ (рос.)Тибетские мантры [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Reviews: Milarepa, He Started Like Us. KARL BRUNNHÖLZL [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (MAY 13, 2014)

Галерея ред.

  •  
    Бутанська тхангка із зображенням Міларепи (1052-1135), закінчення XIX-го сторіччя, Dhodeydrag Gonpa, Thimphu, Бутан
  •  
    Міларепа, зображення на бавовні, темпера, 21x30 cm, 2008 Otgonbayar Ershuu
  •  
    Тибетська або Непальська тхангка з зображенням Міларепи, XIX сторіччя, мінеральні фарби та золото на бавовняній тканині.
  •  
    Міларепа намальований 10-им Кармапою(Chöying Dorje), XVII сторіччя
  •  
    Міларепа, той що Почув, 1925(М.К.Реріх "Міларепа почув". Із серії "Прапори Сходу". Полотно, темпера. 153,5x107 см. Музей М.К.Реріха, Нью-Йорк.)

Джерела ред.

  • (англ.)The Magic life of Milarepa. Eva Van Dam/ in comic book form.- SHAMBHALA PUBLICATIONS, 1991.- 88 p. (10)ISBN 0877734739, (13) ISBN 9781611805260
  • (англ.)Milarepa. Lessons from the Life and Songs of Tibet's Great Yogi By Chogyam Trungpa. Edited by Judith L. Lief.- Shambhala Boulder, 2017. ISBN 1611802091, ISBN 9781611802092
  • (англ.) The Hundred Thousand Songs of Milarepa: A New Translation.- SHAMBHALA BOULDER, 2016.- 790 p. ISBN 978-1559394482, ISBN 155939448X
  • (англ.)Liberation in One Lifetime: Biographies and Teachings of Milarepa, by Francis Tiso. Berkeley: North Atlantic Books, June 2014. ISBN 978-1-58394-793-7.
  • (англ.)The Yogin and the Madman: Reading the Biographical Corpus of Tibet's Great Saint Milarepa, by Andrew Quintman. New York: Columbia University Press, 2013.- 336 р. ISBN 978-0-231-16415-3.
  • (рос.)Сто тысяч песен Миларелы. Том I, СПб.:Издательство «Алмазный путь», 2004 г.– 232 с. ISBN 5-94303-010-7
  • (рос.)Сто тысяч песен Миларелы. Том II, СПб.:Издательство «Алмазный путь», 2004 г.– 288 с. ISBN 5-94303-016-6
  • (англ.) Tibet's Great Yogi Milarepa: A Biography from the Tibetan being the Jetsün. W.Y.Evans-Wentz.- New-York: Oxford University Press inc.,1969,2000.- 314 p. Ел.джерело ISBN 0-19-513313-7
  • (англ.)Milarepa, The Hundred Thousand Songs of Milarepa, transpated by Garma C.C. Chang, City Lights Books, 1999, ISBN 1-57062-476-3
  • (англ.)Garma C. C. Chang. The Hundred Thousand Songs Of Milarepa. Oriental Studies Foundation, 1962.
  • (англ.)Sixty Song of Milarepa. Translated by Garma C. C. Chang. New-York: Univesity Books inc, 1966, 1997.- 106 p. Електронне джерело (Printed for free distribution) ISBN 983-9382-03-9
  • (рос.)Цанг Ньон Херука. Поющий о свободе: жизнь великого йогина Миларепы. М.: Ориенталия, 2014. — 320 с. Ел.джерело
  • (рос.)Великий Йог Тибета Миларепа. Личность. Деяния. Пер. Эванс-Вентца, с англ. Тумановой. Самара, 1994. — 266 с.
  • (рос.)Эванс Вентц У. Великий йог Тибета Миларепа. М.: ФАИРПРЕСС, 2003. — 310 с.
  • (рос.)Свежесть горного потока. Песни святого Миларепы. М.: Ориенталия, 2011. — 240 с. ISBN 978-5-919940-03-6
  • (англ.)The Life of Milarepa, translated by Lobsang P . Lhalungpa, Book faith India, 1997, ISBN 81-7301-046-4
  • (англ.)Cutillo Brian (trans.): Drinking the Mountain Stream. Songs of Tibet's Beloved Saint, Milarepa. Wisdom Publications, Boston, 1995. — 183 p.
  • (рос.)Гой Лоцава Шоннупэл. Синяя летопись. История буддизма в Тибете. VI—XV вв. Пер. Ю. Н. Рериха. СПб., 2001. — 767 с.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міларепа&oldid=36381771