Термін «мікроцит» (mikros, грец. «маленький, низький») використовується в медицині для надмірно малих червонокрівців (еритроцитів). Мікроцитоз - це технічний термін для означення появи дрібних еритроцитів у крові. У разі мікроцитозу, середній об’єм еритроцитів (MCV) знижується до менше 80 фемтолітрів (фл) (нормальне значення для дорослих від 80 до 96 фл). Якщо також існує анемія, вона називається мікроцитарною анемією.[1]

Найбільш поширеною причиною мікроцитозу, є залізодефіцитна анемія, але він також спостерігається у разі браку міді та вітаміну В6. Відомі також певні спадкові форми, як от: мала β-таласемія, різновид середземноморської анемії. Мікроцитоз також, може виникати під час наявності портосистемного шунта та недостатнього рівня натрію. У деяких азійських порід собак (акіта-іну, чау-чау, шар-пей, сіба-іну), мікроцитоз є фізіологічним.[2]

Джерела

ред.
  1. Mach‐Pascual, Sara; Darbellay, Regis; Pilotto, Pierre‐Antonio; Beris, Photis (1996-07). Investigation of microcytosis: a comprehensive approach. European Journal of Haematology (англ.). Т. 57, № 1. с. 54—61. doi:10.1111/j.1600-0609.1996.tb00490.x. ISSN 0902-4441. Процитовано 8 грудня 2023.
  2. 8 Veränderungen der Erythrozyten und Thrombozyten. Das Blutbild. De Gruyter. 18 грудня 2017. с. 427—579.