Вікіпедія

Мідна річка (Аляска)

річка в Сполучених Штатах Америки

Мідна річка
Рибалка закидає невід на лосося на Мідній річці поблизу Читіна у південно-центральній Алясці
60°23′18″ пн. ш. 144°57′38″ зх. д. / 60.38861100002777249° пн. ш. 144.96083300002777605° зх. д. / 60.38861100002777249; -144.96083300002777605
Витік Мідний льодовик на горі Врангеля
• координати 62°10′39″ пн. ш. 143°49′05″ зх. д. / 62.17750° пн. ш. 143.81806° зх. д. / 62.17750; -143.81806
• висота, м 1 340 м.н.м.
Гирло Мідна затока Тихого океану
• координати 60°23′19″ пн. ш. 144°57′39″ зх. д. / 60.38861° пн. ш. 144.96083° зх. д. / 60.38861; -144.96083
• висота, м 0 м.н.м.
Похил, м/км 2,3 метри на км
Країни: США
Регіон Аляска
Copper River Census Aread
Довжина 470 км
Площа басейну: 62 000 км²
Середньорічний стік 1 630 м³/с у гирлі
Притоки: Читіна
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Південна частина Мідної річки

Мідна річка (англ. Copper River) або річка Атна (англ. Ahtna River, [ɑːtˈnə]), атабаскською мовою атна мовної групи на-дене Атна'tuu ([ʔät.näʔ.tu], «річка атнів або мідна річка»[1]), мовою Тлінгітів Eeḵhéeni ([iː.qʰhiː'.nɪ], «мідна річка»[2][3]) — це річка на півдні центральної частини Аляски у США завдовжки 470 км. Її басейном є великий регіон гір Врангеля і Чугацьких гір, а впадає вона у затоку Аляска.[4] Річка відома своєю великою екосистемою дельти, а також її великими гонами дикого лосося, які є одними з найбільш високо цінованих в світі.[5] Річка є десятою за величиною в США за середнім об'ємом стоку в гирлі.[6]

Опис ред.

Мідна річка має витоки у Мідному льодовику, який знаходиться на північно-східній стороні гори Врангеля, в горах Врангеля, в межах національного парку Врангель-Сент-Еліас.[7] Спочатку вона тече майже строго на північ по долині, що лежить на східній стороні гори Санфорд, а потім повертає на захід, утворюючи північно-західний край гір Врангеля і відокремлюючи їх від гір Ментаста на північному сході[8]. Далі вона повертає на південний схід і тече по широкій болотистій рівнині до переписної місцевості Читіна, де в неї з південного сходу впадає річка Читіна (мовою атна: Tsedi Na' [tʃɛ.diː.näʔ] <tsedi «мідь» + na’ «річка»)[8][9]. 

Довжина Мідної річки становить приблизно 470 км[10]. Рівень її падіння — в середньому 2,3 метри на км, середня швидкість течії — 11 км/год[11]. Площа басейну річки становить 62 000 км²[10][11]. Нижче за течією від її злиття з Читіна вона тече на південний захід, проходячи через вузький прохід у Чугацьких горах, оточений льодовиками, в межах Чугацького національного лісу на схід від піку Кордови[12].

Велика зона лінійно розташованих піщаних дюн заввишки 76 метрів тягнеться від гирла Мідної річки[13][14]. Льодовики Майлза та Чайлдса опадають прямо в річку.[15] 

Мідна річка впадає у затоку Аляски на південний схід від Кордови, де вона утворює дельту завширшки близько 80 км[13].

Історія ред.

Назва річки походить від багатих мідних родовищ уздовж верхів'я річки, які використовувалися корінним населенням Аляски, а потім і переселенцями з Російської Імперії і США[16]. На берегах річки відбулись зіткнення між росіянами та індіанцями під час російсько-індіанської війни 1802—1805 років.

Промисловий видобуток міді був проблематичний через труднощі навігації в гирлі річки[8][16]. Будівництво «залізниці Мідної річки і Північного Заходу» з Кордови до верхньої частини долини річки з 1908 по 1911 роки дозволило широкий видобуток мінеральних ресурсів, зокрема у шахті Кеннекотт, відкритій 1898 року[16][17]. Шахта була залишена 1938 року і зараз є туристичною принадою — містом-привидом, та історичним районом у віданні Служби національних парків США[16][17]. Шосе Мідної річки (Аляскинський маршрут 10) прокладене від Кордови до нижньої частини Мідної річки поруч з льодовиком Чайлдс, паралельно до старої залізниці, і закінчується на реконструйованому мосту Мільйона доларів через річку[18][19]. Шосе Ток Кат-Офф (Аляскинський маршрут 1) прокладено вздовж долини Мідної річки по північній стороні Чугацьких гір[20].

Рибальство ред.

 
Нерка Мідної річки (2007 р.)

Знамениті лососеві гони річкою є результатом використання басейну річки для нересту більш ніж 2 млн особин лосося щорічно.[15] Наслідком цих гонів є виникнення безлічі унікальних варіацій цієї риби, які цінуються за їх жирність[21]. Комерційний сезон вилову на річці дуже короткий, починаючись у травні для чавичі і нерки і триваючи дні або години.[22] Спортивна риболовля, навпаки, дозволена цілий рік, однак пік сезону на Мідній річці триває з серпня по вересень, коли йде гін кижуча.[23][24] Рибний промисел спільно управляється Департаментом рибальства та полювання Аляски (ADF&G) і Федеральною радою забезпечення Міністерства внутрішніх справ США[23][25]. Дані управління отримуються головним чином ADF&G на гідролокаційній станції озера Майлза та селищі корінного населення Ейяк на науково-дослідних станціях каньйону Бейрда та Каньйон-крік[26][27].

Птахи ред.

Дельта Мідної річки, яка простягається на 2 800 км², є найбільшими безперервними водно-болотними угіддями вздовж Тихоокеанського узбережжя в Північній Америці[13][15]. Її щорічно використовують до 16 млн.прибережних птахів, в тому числі вся світова популяція побережника аляскинського і побережника чорногрудого[28]. Вона також є домівкою і місцем гніздування для найбільшої в світі популяції лебедя-трубача і є єдиним відомим місцем гніздування темного підвиду казарки канадської (Branta canadensis occidentalis)[29][30].

  •  
    Міст льодовика Майлза, зі слідами руйнувань від землетрусу та тимчасового ремонту, 1984
  •  
    Рафтери та льодовик Чайлда на нижній Мідній річці.
  •  
    Рибні колеса на Мідній річці
  •  
    Піщані дюни Мідної річки
  •  
    Мідна річка поблизу Читіна, вид на південь з моста
  •  
    Тайга з ялини чорної вздовж Мідної річки.
  •  
    Вітер піднімає дрібний відклад з берегів річки та несе його над океаном.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition) (PDF). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 34. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  2. ↑ Tlingit (Lingít, Łingít). Omniglot. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  3. ↑ Thornton, Thomas F (January 2012). University of Washington (ред.). Being and Place Among the Tlingit, p. 64. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 2 березня 2013.
  4. ↑ Geological Survey Circular, Issues 491-500. USGS. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 14 грудня 2014.
  5. ↑ Special Ecological Sites IN ALASKA’S EASTERN PRINCE WILLIAM SOUND & COPPER RIVER DELTA (PDF). Anchorage, Alaska: National Wildlife Federation. 2005. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  6. ↑ Largest Rivers in the United States. USGS. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2017. Процитовано 10 червня 2016.
  7. ↑ Frequently Asked Questions. NPS. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  8. ↑ а б в Keltie, John Scott (1902). Recent Explorations in Alaska. The Geographical Journal. № Volume 19. с. 609. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2014.
  9. ↑ Smelcer, John (2011). AHTNA NOUN DICTIONARY and Pronunciation Guide (2nd Edition) (PDF). Copper Center, Alaska: The Ahtna Heritage Foundation. с. 28, 53 108. ISBN 0-9656310-2-8. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  10. ↑ а б Brabets, Timothy P. (1997). Geomorphology of the Lower Copper River, Alaska (PDF). USGS. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  11. ↑ а б Mendenhall, Walter Curran (1905). Geology of the Central Copper River Region, Alaska Issue 41 of Geological Survey professional paper Geology of the Central Copper River Region, Alaska. Washington DC: US Government Printing Office. с. 20. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2014.
  12. ↑ Copper River Float (PDF). NPS. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2014.
  13. ↑ а б в Mohlenbrock, Robert H. (2006). This Land: A Guide to Western National Forests. University of California Press. ISBN 0520930517. Процитовано 14 грудня 2014.
  14. ↑ Cordova Peak, Alaska. Peakbagger.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 грудня 2014.
  15. ↑ а б в Chugach Visitors Guide Summer 2014 (PDF). Alaska Geographic. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  16. ↑ а б в г Human History. NPS. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  17. ↑ а б An Alaskan Regional Railroad - 1930's Copper River & Northwestern Railway. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 грудня 2014.
  18. ↑ Staff. The Copper River Highway. The Milepost. Архів оригіналу за квітень 4, 2012. Процитовано 23 квітня 2012.
  19. ↑ Google (May 31, 2012).
  20. ↑ Glenn Highway-Tok Cutoff. The Milepost. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  21. ↑ Lange, Lori. corodva, alaska: copper river salmon fishing. recipe girl. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  22. ↑ Copper River salmon opening today with first 12 hour fishing period. seafoodnews.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  23. ↑ а б PRINCE WILLIAM SOUND FRESH WATERS (PDF). Процитовано 15 грудня 2014.[недоступне посилання з квітня 2019]
  24. ↑ Van Vanasse, Deb (2009). Insiders' Guide® to Anchorage and Southcentral Alaska: Including the Kenai Peninsula, Prince William Sound, and Denali National Park. Rowman & Littlefield. с. 160. ISBN 0762756063. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2014.
  25. ↑ Federal Subsistence Board News Release (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  26. ↑ U.S. Fish and Wildlife Service Office of Subsistence Management Fisheries Resource Monitoring Program Estimating Chinook salmon escapement on the Copper River, 2004 annual report Annual Report No. FIS 04-503 (PDF). http://www.arlis.org/. LGL Alaska Research Associates, Inc. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  27. ↑ Copper River Sonar Tools. ADF&G. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  28. ↑ Hagner, Chuck. Birdwatching at the Copper River Delta in Alaska. Birdwatchingdaily.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  29. ↑ Species at Alaganik Slough. US Forest Service. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
  30. ↑ Birds Field Trip: Dusky Canada Geese. Ridgefield National Wildlife Refuge Friends Association. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.

Подальше читання ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мідна_річка_(Аляска)&oldid=34882924