Мухоїд-білозір
| Мухоїд-білозір | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myiotriccus ornatus (Lafresnaye, 1853) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tyrannula ornata Atrapamoscas ornado | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухоїд-білозі́р[2] (Myiotriccus ornatus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Мухоїд-білозір (Myiotriccus).
Опис ред.
_(14167757503).jpg)
Довжина птаха становить 11012 см, вага 8-13 г. Голова і горло сірі, обличчя і тім'я чорнувато-сірі, перед очима помітні білі плями, на тімені малопомітна жовта смуга. Верхня частина тіла темно-оливкова, надхвістя скраво-жовте. Груди оликові, живіт яскраво-жовтий. Забарвлення хвоста різниться в залежності від підвиду: у представників номінативного підвиду від темно-коричнвий, біля основи рудий, у птахів з західних схилів Анд біля основи він жовтий, а у птахів зі східних схилів Анд від повністю рудий.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвидів:[3]
- M. o. ornatus (Lafresnaye, 1853) — Центральний і Східний хребти Колумбійських Анд;
- M. o. stellatus (Cabanis, 1873) — Західний хребет Колумбійських Анд і захід Еквадорських Анд (на південь до Ель-Оро);
- M. o. phoenicurus (Sclater, PL, 1855) — східні схили Анд на південному заході Колумбії (на південь від західної Какети), в Еквадорі і Перу (на південь до Мараньйону);
- M. o. aureiventris (Sclater, PL, 1874) — східні схили Анд на південному сході Перу (від Уануко до Пуно).
Деякі дослідники виділяють підвиди M. o. phoenicurus і M. o. aureiventris у окремий вид Myiotriccus phoenicurus[4].
Поширення і екологія ред.
Мухоїди-білозори мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються парами, на висоті від 300 до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, на яких чатують, сидячи на гілці на краю галявини або поблизу води.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiotriccus ornatus. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiotriccus phoenicurus. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |