Мухаммад аш-Шейх ас-Сегір
Мухаммад IV аш-Шейх ас-Сегір (араб. محمد الشيخ الصغير; д/н —30 січня 1655) — султан Марокко з династії Саадитів в 1636—1655 роках. Відомий також як Мухаммад аш-Шейх III.
| Мухаммад аш-Шейх ас-Сегір | |
|---|---|
| араб. محمد الشيخ الصغير | |
 | |
| Помер | 30 січня 1655 |
| Країна |
 Марокко |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська |
| Титул | султан |
| Посада | султан Марокко[d] |
| Батько | Зідан Абу Маалі |
| Брати, сестри | Аль-Валід ібн Зідан |
| Діти | Ахмад аль-Аббас |
Життєпис ред.
Син султана Зідана ан-Насіра та рабині-іспанки. Про дату народження й молоді роки обмаль відомостей. Після смерті батька разом з братом Аль-Валідом повстав проти брата — султана Абу Марвана Абд аль-Маліка II. Мухаммад і Аль-Валід зазнали поразки, а їх майно конфісковано.
1631 року після вбивства султана Абу Марвана Абд аль-Маліка II трон дістався іншому братові — Аль-Валіду. Той засадив за ґрати своїх родичів, зокрема Мухаммада. 1636 року після вбивства Аль-Валіда його звільнили й посадили на трон.
Поступово Мухаммад аш-шейх втрачав вплив в державі. Цьому сприяла економічна, а особливо фінансова криза. Військо було невдоволене. В центрі та півночі ширилися повстання племен, суфіїв та марабутів. Найпотужнішими були шейх Абу'л-Амлак Мухаммад ас-Шаріф (відомий як Сіді Мухаммад), що став паном в Талфілальту, і Сіді Алі, володар Сусу, Сіджильмаси, Тагази. Невдовзі війська султана зазнали поразки у битві біля Тазеруальт від Сіді Алі, що захопив Агадір.
У 1638 році в битві при Ваді аль-Абід Мухаммад аш-Шейх зазнав поразки від суфійської завії Діла. В результаті втратив землі на півночі та заході. Того ж року уклав договір з Карлом I, королем Англії, за яким останній повинен був заборонити англійським купцям продавати зброю ворогам султана. Натомість Мухаммад аш-Шейх обіцяв надати Англію монополію на торгівлю в порту Сафі. Проте англійці фактично не виконували умов, тому договір втратив силу.
1640 року влада султана обмежувалася областю навколо Марракешу. Держава фактично розпалася на декілька частин. Основні контролювали Алауїти і Діла. Значний час приділяв захисту володінь від нападів сусідніх берберських племен. Втім сумів стабілізувати господарське життя в підвладних землях, де лише з 1650 року почали зростати ціни на їжу.
Помер 1655 року в Марракеші. Йому спадкував син Ахмад аль-Аббас.
Джерела ред.
- Muhammad al-Saghir ibn al-Hadjdj ibn Abd Allah al-Wafrani, Nozhet-el hādi bi akhbar moulouk el-Karn el-Hadi (Histoire de la dynastie saadienne au Maroc : 1511—1670), traduït i publicat per O. Houdas, Ernest Leroux, París, 1889
- Bosworth, Clifford Edmund. The Encyclopaedia of Islam (en anglès). Parts 111—112 Masrah-Mawlid. Brill, 1989, p. 894. ISBN 9004092390.
- Chantal de la Véronne, Histoire sommaire des Sa'diens au Maroc, 1997