Мутихи
Мутихи — колишнє село, входило до складу Іркліївського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках.
| Відсутній елемент Вікіданих |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Історія ред.
За Гетьманщини Мутихи було у складі Іркліївської сотні Переяславського полку.
Зі скасуванням сотенного устрою Мутихи перейшли до Золотоніського повіту Київського намісництва.
До 1761 року у Самовиці не було церкви і воно відносилось до парафії Успенської (пізніше Введенської) церкви сусіднього села Мутихи.
Є на мапі 1826-1840 років як Мутишинці.[1]
У державному архіві Черкаської області є церковні документи за 1855-1916 роки[2]
У 1862 році у казеному селі Мутиха була церква та 72 двору де жило 467 осіб (227 чоловічої та 240 жиночої статі)[3]
У зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища у 1959-60-х роках, село Старе потрапило до переліку тих, що мали бути затоплені і відповідно зняті з обліку.
Багато Мутихивчан оселились у селі Ленінське (нині Степове), що було зведено для мешканців тутешніх затоплених сіл.
Про церкву ред.
Відомі уродженці ред.
- Кудь Мусій Васильович — голова колгоспу імені XVIII партз'їзду села Мутихи Іркліївського району Полтавської області (тепер Чорнобаївського району Черкаської області). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
Посилання ред.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 484 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.