Мустафа Заїді
مصطفیٰ زیدی
Ім'я при народженні Саєд Мустафа Хаснайн Заїді
Псевдонім Тегх Аллахбаді, Джон Джонс
Народився 16 жовтня 1930(1930-10-16)
Аллахабад, Британська Індія
Помер 12 жовтня 1970(1970-10-12) (39 років)
Карачі, Пакистан Пакистан
·невідомо
Громадянство Пакистан Пакистан
Діяльність поет
Alma mater Урядовий коледжd
Заклад University of Peshaward
Мова творів урду
Жанр назм, газель
Конфесія шиїти
Нагороди Tamghia-e-Quaid-e-Azam

Мустафа Заїді (урду مصطفیٰ زیدی‎, нар. 16 жовтня 1930, Аллахабад — 12 жовтня 1970, Карачі) — пакистанський поет, що писав мовою урду.[1]

Біографія ред.

Народився Саєд Мустафа Хаснайн Заїді 16 жовтня 1930 року у місті Аллахабад в Індії. Опублікував свою першу збірку віршів у віці 17 років. Отримавши ступінь магістра з англійської літератури в 1952 році в Урядовому коледжі в Лахорі, Заїді спочатку викладав у коледжі Ісламія у Карачі, а потім у Пешаварському університеті. У 1954 році він пройшов конкурсний іспит і був відправлений до Англії для навчання, перш ніж отримати посади заступника комісара і заступника секретаря.

Початкова фаза поезії Заїді була романтичною, у всіх сенсах цього слова. У публікації своєї першої збірки віршів «Zanjeeren» у віці 17 років, він показав на подив зрілий стиль і ментальний рівень, що рідко досягається в підлітковому віці. Незабаром він знайшов свій власний стиль і залишивши старомодний романтизм, Заїді став оплакувати безжальну реальність буденності. Хоча деякі з його газелей є часто цитованими, все ж поема була його сильною стороною, наприклад «Акуам-і-Муттахида» («Організація Об'єднаних Націй»), де він висловлював своє невдоволення цією організацією.

Останній рік життя поета був важким. Його відсторонили від роботи. Через його зраду, дружина-німкеня його залишила, забравши двох дітей до Німеччини. Єдиною його опорою стала коханка Шахназ Гюль. Вона стала його музою, якій він присвятив 5 останніх своїх віршів.

12 жовтня 1970 року у готельному номері в Карачі виявлено тіло поета зі слідами отруєння. Поруч лежала непритомна Шахназ Гюль. Є дві версії передчасної смерті Мустафи Заїда. Перша стверджує, що він був отруєний Шахназою Гюль. Інша каже, що він наклав на себе руки. Ніхто ж не знає напевно, що насправді сталося в ту фатальну ніч.

Твори ред.

  • Zangeerein (1949)
  • Roshni (1950)
  • Shehr-e-Azar (1958)
  • Mauj Meri Sadaf Sadaf (1960)
  • Gareban (1964)
  • Qaba-e-Saaz (1967)
  • Koh-e-Nida (1971) (опублікований посмертно)

Примітки ред.

  1. Mustafa Zaidi: murder or suicide?. DAWN. 14 жовтня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015.

Посилання ред.