Муквич Юрій Миколайович

Ю́рій Микола́йович Му́квич (нар. 22 липня 1964, Ніжин, Чернігівська область) — український актор театру і кіно, генеральний директор-художній керівник Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського. Заслужений працівник культури України (2007).

Муквич Юрій Миколайович
Народився	22 липня 1964(1964-07-22) (59 років) Ніжин
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Ніжин
Alma mater	Сумське вище артилерійське командне училище, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Посада	Генеральний директор-художній керівник Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського
Батько	Муквич Микола Савелійович
Мати	Муквич Людмила Юріївна
Діти	Крутько Людмила Юріївна, Муквич Ксенія Юріївна
Нагороди	Заслужений працівник культури України Ювілейна медаль «20 років незалежності України»

Життєпис

Народився 22 липня 1964 року в м. Ніжині Чернігівської області у родині вчительки та службовця. У 1982—1994 роках служив на офіцерських посадах у ЗС спочатку СРСР, а потім України.

1986 року закінчив Сумське вище артилерійське командне училище. 2009 року закінчив навчання у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (факультет виставкової та рекламної діяльності).

З 1994 року кардинально змінив професійне спрямування і своє життя пов’язав із театром. Спочатку працював головним адміністратором Ніжинського академічного українського драматичного театру імені М. Коцюбинського (1994—1995), потім заступник директора з комерційної діяльності (1995—1997), заступник директора-головним інженером (1997—2000), артистом драми, директором театру (з 2000 р.), з 2017 р. і дотепер — генеральний директор-художній керівник театру. Також є головою первинного осередку Національної спілки театральних діячів України у Ніжинському театрі.

Роботи в театрі

• «Нескорена, або Марія Заньковецька» І. Рябокляча — М. Кропивницький
• «Кажуть, що під Новий рік» А. Соколенко — Карабас-барабас
• «Свято Святого Миколая» І. Франка — Святий Миколай
• «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя — Кум Цибуля
• «Містер Іцик» О. Петрова — Соломон
• «Ці вільні метелики» Л. Герша — Ральф Остін
• «Інтриги коханців» А. Горіна, Є. Яворського — Бухарець
• «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго — Пастор
• «Приборкання норовливої» В. Шекспіра — Петручіо
• «Ханума» А. Цигареллі — Князь Вано Пантіашвілі
• «Дванадцята ніч» В. Шекспіра — Сер Тоббі
• «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда — Яшка-артилеріст
• «Дім божевільних» Е. Скарпетта — Рафаелле
• «Ніч під Івана Купала» М. Старицького — Грицько
• «Аладін» А. Соколенко — Султан
• «Золотий півник» О. Пушкіна — Чаклун
• «Найбільший грішник» В. Герасимчука — Іван Кулик
• «Квартет для двох» А. Крима — Євген
• «Циганка Аза» М. Старицького — Дудка Апраш
• «Кохання, як у казці» А. Гродовської — Принц-син
• «Глядачам дивитись заборонено» Ж. Маршана — Режисер
• «І знов спитаємо Шевченка» А. Соколенко — Старий козак
• «І знов про головне» А. Соколенко — Граф Бартелло
• «Три Діди Морози» Н. Абрамцевої — Дід Томптен
• «Амор. Кохано. Італьяно» А. Ніколаї — Маріо
• «Чи є у Світла тінь?» М. Булгакова — Дідусь, Воланд
• «Лісова пісня» Л. Українки — Режисер, Лісовик
• «З Новим роком! На Олімпі!» А. Соколенко — Діоніс
• «Безіменна Зірка» М. Себастіана — Гріг
• «Одруження» М. Гоголя — Яічниця
• «Жінок не можна не кохати» А. Соколенко за Є. Шварцом — Чарівник
• «Стриптиз» О. Марданя — Ігор
• «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка — Прокіп Шкурат
• «Хотів би птахом бути я твоїм» А. Соколенко — Король, Духи замку
• «Берендіївські новорічні вечорниці» А. Соколенко за О. Островським — Дідусь Снігуроньки
• «Як козаки на Олімпі побували» А. Соколенко — Діоніс
• «А ми вас обдурили, або Lesbiyanky.net» Н. Коломієць — Батько Софії
• «Пробач мені…, або замовляю любов» Т. Іващенко — Депутат
• «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя — Пацюк
• «Ніч на полонині» О. Олеся — Дід
• «Остання любов Т. Шевченка, або Грішниця» О. Забарного — М. І. Костомаров
• «Борітеся-поборете» за творами Т. Шевченка — Козак
• «Кохай і завжди будь собою» за Є. Шварцом — Хазяїн
• «У карнавальну ніч» за Б. Ласкіним та В. Поляковим — Дядько Жора
• «Останній гречкосій» О. Огородника — Михайло Рибалко
• «Безодня» О. Огородника — Назар Пантелюк
• 2018 — «Експериментаріум» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є; реж. версія Олексія Кравчука, постановники Алла Соколенко та Олексій Хорошко — Баба Пріся
• «Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги — Василь Дзюба
• «Літаючі жінки» за М. Камолетті — Гаррі

Нагороди

• 2002 — відзнака Міністра культури і мистецтв України «За особистий внесок у розвиток культури та мистецтва України»;
• 2004 — відзнака Міністерства культури «За досягнення в розвитку культури і мистецтв»;
• 2005 — краща чоловіча роль на Міжнародному театральному фестивалі «Слов'янські театральні зустрічі» (м. Чернігів);
• 2007 — Заслужений працівник культури України;
• 2012 — відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України»;
• 2017 — відзнака Патріарха ПЦУ — Орден «Святого Миколи Чудотворця»;
• 2019 — номінація «Акторська майстерність» на театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» (м. Херсон);
• 2019 — І Обласний відкритий фестиваль театрального мистецтва «Театральна брама» (м. Маріуполь) — Краща чоловіча роль (баба Пріся у виставі «Експериментаріум»).

Джерела

• Юрій Муквич: про ніжинських глядачів та театральний фестиваль «Майстерія»
• Гастролі прифронтовими містами Луганщини І Донеччини
• В Днепродзержинске показали стриптиз (рос.) [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] // dndz.tv
• Збільшувальне скло для суспільства [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Про невмирущість української душі [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]