Мукачівприлад

Мукачівський приладобудівний завод «Мукачівприлад» — промислове підприємство в місті Мукачево Закарпатської області України.

Історія ред.

Завод був створений 1961 року як спеціалізоване підприємство з випуску радіоелектронних приладів складних конструкцій для тепло-, електро- і радіовимірювань, регулювання та автоматизації управління^[1].

Надалі, заводом було освоєно нові технологічні процеси (зокрема, електроерозійна обробка металів і полімерне покриття деталей і виробів), впроваджена автоматизована система управління виробництвом і розпочато виробництво товарів народного споживання^[1].

З початку 1970-х років завод взяв шефство над міською футбольною командою.

У 1970-1980-ті роки завод входив до числа провідних підприємств міста Мукачево^[2]^[3]. Прилади, що випускалися заводом, встановлювалися на атомних електростанціях СРСР^[4].

Після проголошення незалежності України завод був перетворений у відкрите акціонерне товариство.

У зв'язку зі скороченням державних замовлень в 1990-ті роки завод засвоїв серійний випуск побутових лічильників газу^[5].

До початку 2013 року завод «Мукачівприлад» входив у число провідних промислових підприємств міста Мукачево, основною продукцією заводу були прилади, що вимірюють температуру, і лічильники витрати газу^[6].

Примітки ред.

↑ ^а ^б Мукачівський приладобудівний завод «Мукачівприлад» [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія. том 7. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1982. стр.93
↑ Мукачево [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія. тому 7. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1982. стр.93
↑ Мукачево // Радянський енциклопедичний словник. редкол., гол. ред. А. М. Прохоров. 4-е вид. М., «Радянська енциклопедія», 1986. стр.845
↑ Михайло Ястребенецький. Автоматика України для ядерного ренесансу [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] // тижневик «2000», № 51 (490) від 18 грудня 2009
↑ (рос.) «Счётчик на кухне — прибор государственной важности» // газета «Сегодня», № 144 (147) від 30 липня 1998
↑ Мукачево // Велика російська енциклопедія / редкол., гол.ред. Ю. С. Осіпов. том 21. М., 2013. стр.418-419

Література ред.

(рос.) Д. И. Бурма, Л. М. Воинов, А. И. Горшков. Мукачево. Ужгород, 1978.

[autogenerated1-1] а ^б Мукачівський приладобудівний завод «Мукачівприлад» [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія. том 7. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1982. стр.93

[2] Мукачево [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія. тому 7. Київ, «Українська Радянська енциклопедія», 1982. стр.93

[3] Мукачево // Радянський енциклопедичний словник. редкол., гол. ред. А. М. Прохоров. 4-е вид. М., «Радянська енциклопедія», 1986. стр.845

[4] Михайло Ястребенецький. Автоматика України для ядерного ренесансу [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] // тижневик «2000», № 51 (490) від 18 грудня 2009

[5] (рос.) «Счётчик на кухне — прибор государственной важности» // газета «Сегодня», № 144 (147) від 30 липня 1998

[6] Мукачево // Велика російська енциклопедія / редкол., гол.ред. Ю. С. Осіпов. том 21. М., 2013. стр.418-419

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]