Музика Чорногорії
Музика Чорногорії — один із найдавніших видів мистецтва народів, які населяють нинішню Чорногорію. Музична історія країни розпочинається з палеоліту.
| Музика Чорногорії | |
| Країна |
 Чорногорія |
|---|---|
 Музика Чорногорії у Вікісховищі | |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2020) |
Історія ред.
Добою палеоліту датується знайдений кістяний свисток, найстаріший музичний інструмент, який коли-небудь знаходили в Європі.
З X століття розвивалася християнська літургічна музика. Найдавнішим композитором з Адріатичного узбережжя вважають композитора церковних співів X-XI століття Йована Дуклі. Наприкінці XII століття був написаний рукопис «Літопис Попа Дуклянина», в якому описувалося використання музичних інструментів у світському житті.
У монастирі Сент-Клари в Которі збереглися деякі літургії з XV століття. Музика Чорногорії занепала під час тривалої боротьби проти османів, населення було надто стурбоване своїм виживанням, щоб присвячувати себе культурній діяльності.
Чорногорська музика, як і вся музика регіону, пронизана впливом османської музики, а також слов'янськими, циганськими, албанськими, австро-угорськими та західними традиціями (останнім часом). Вона дуже близька до музики Сербії, її найближчого сусіда, з яким вона пов'язана історією, а також до музики, яка побутувала в колишній Югославії.
Епічні пісні ред.
Багаторічна історія боротьби за свободу й незалежність чорногорців незмінно пов'язана з традиціями епічної поезії. Епічні пісні зазвичай звучали в супроводі гуслє, однострунного інструмента, на якому грав оповідач ("гусляр"), водночас співаючи чи декламуючи речетативом історії героїв та битв. Історично ці пісні мали величезну мотиваційну владу над населенням. Більшість творів у супроводі гуслє стосуються епохи Османської окупації та боротьби за звільнення від неї. Гуслярів поважали, як найкращих воїнів.
Найдавніше співоче товариство, яке дістало назву "Єднінство", було утворене в Которі в 1839 р. У 1870 р. на Цетинє почали створювати першу армійську музику. Небагато людей подавало заявки в оркестр, тому що бути солдатом у чорногорському суспільстві було значно важливіше, ніж бути музикантом.
Йован Іванішевич (1860—1889) був першим помітним композитором. Алекса Іванович та Драган Мілошевич, його наступники, стажувалися в Празі.
У XIX столітті в Которі почати відкривати співочі школи (католицькі релігійні та світські). Першу музичну школу в Чорногорії заснували 1934 року.
Одні з перших музичних шкіл виникли в Цетинє та Подгориці.
Борислав Тамінджич, Сенад Гадевич, Жарко Міркович, Шпіро Огнєнович, Мірко Негош-Петрович та Йован Іванішевич сприяли поширенню та розвитку традиційної музики. Відомі сучасні композитори: Єлісавета Попович, Йован Мілошевич, Ілля Лакешич, Антун Хомен, Антон Погакар, Сречко Маркович, Світко Іванович, Джорджіе Радович, Бранко Зенович, Драган Ракич, Слободан Єрков, Мілівой Божович, Антун Копітович та інші.
Традиційна музика ред.
Як і в Сербії, у Чорногорії була популярна сільська народна музика, пізніше сформувалася міська. У гірських районах побутувала пасторальна музика, яку виконували аерофонами. У регіонах Котора, старої Чорногорії та Санджака існували різні стилі.
Музичні інструменти ред.
Сучасна музика ред.
Сучасна музика дуже різноманітна і розвивається у багатьох напрямах. Використовується спадщина колишніх югославських композиторів.
Державним гімном Чорногорії є народна пісня «О, світла травнева зоре». Перед тим, як стати гімном, це була популярна пісня з багатьма варіантами тексту, найстаріший із них датується 1863 роком.
Найвідомішим рок-гуртом є «Перпер», а також «ДСТ», «Шосе». Наприкінці 90-х років також з'явилася течія альтернативного року, музикант Маноло Семафоро успішно представляє цю тенденцію.
Посилання ред.
- Musique monténégrine [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] // visit-montenegro.com