Вікіпедія

Музей ісламського мистецтва (Доха)

Музей ісламського мистецтва (араб. متحف الفن الإسلامي‎) — це музей у Досі, Катар. Згідно розробки архітектора Ю. Пея, музей побудований на острові біля штучного виступаючого півострова поблизу традиційної гавані дау. Спеціально побудований парк оточує будівлю на східному та південному фасадах, а два мости з’єднують південний фасад будівлі з півостровом, на якому розміщено парк. Західний і північний фасади мають вигляд гаваней, що демонструє катарське морське минуле.

Музей Ісламського Мистецтва
متحف الفن الإسلامي
25°17′43″ пн. ш. 51°32′21″ сх. д. / 25.29528° пн. ш. 51.53917° сх. д. / 25.29528; 51.53917Координати: 25°17′43″ пн. ш. 51°32′21″ сх. д. / 25.29528° пн. ш. 51.53917° сх. д. / 25.29528; 51.53917
Тип Art Museum
Країна  Катар[1]
Розташування Доха, Катар
Адреса Доха
Стиль ісламська архітектура
Архітектор Бей Юймін
Засновано 22 листопада 2008
Відкрито 22 листопада 2008[2]
Сайт www.mia.org.qa/en
Музей ісламського мистецтва (Доха). Карта розташування: Катар
Музей ісламського мистецтва (Доха)
Музей ісламського мистецтва (Доха) (Катар)
Мапа
CMNS: Музей ісламського мистецтва у Вікісховищі

Структура ред.

У музеї працює ресторан IDAM під керівництвом шеф-кухаря Алена Дюкасса. Ресторан пропонує французьку середземноморську кухню. Також IDAM пропонує майстер-класи з приготування хліба та сирих продуктів[3]. У музеї є парк[4], майстерні для шкіл та широкої публіки[5], також бібліотека, яка містить інформацію про ісламське мистецтво англійською та арабською мовами. Бібліотека також має дев’ять навчальних кімнат[6].

Архітектура ред.

Музей знаходиться під впливом стародавньої ісламської архітектури, але має унікальний сучасний дизайн з геометричними візерунками. Він перший у своєму роді, де представлено ісламське мистецтво понад 14 століть в арабських державах Перської затоки[7].

Займаючи площу 45,000 м2 (480,000 sq ft), музей розташований на штучному півострові з видом на південну частину затоки Дохи. Будівництво здійснювала турецька компанія Baytur Construction у 2006 році. Внутрішні приміщення галереї були розроблені командою Wilmotte Associates. Музей був відкритий 22 листопада 2008 року тодішнім еміром Катару шейхом Хамадом[8]. Для широкої публіки він був відкритий 8 грудня 2008 року[9][10].

У 91 рік архітектору музею Юйміну Пею довелося вийти на пенсію, щоб почати роботу над ним. Він подорожував по всьому мусульманському світу в шестимісячних пошуках, щоб дізнатися про мусульманську архітектуру та історію та прочитати мусульманські тексти, щоб черпати натхнення для свого дизайну[11]. За словами Пея, джерелом натхнення був фонтан світла в мечеті Ібн Тулуна 9 століття в Каїрі[12].


Відхиляючи всі можливі місця для музею, він запропонував окремий острів для споруди, щоб уникнути сусідства інших будівель у майбутньому. Музей був побудований на штучному півострові, приблизно 60 m (200 ft) біля набережної Дохи і оточений 290,000 м2 (3,100,000 sq ft) парку. [11] Пей попросив, щоб музейні приміщення були розроблені його співробітниками по проекту Лувру. Wilmotte & Associates потім зібрала для цього команду дизайнерів, включаючи Plowden & Smith (консультанти з питань збереження), Isometrix Lighting + Design (консультанти з освітлення) і SG Conseil (AV Consultants) та Turner Projacs. Леслі Е. Робертсон була інженером-конструктором для проекту.

Головна будівля має з п'ять поверхів, головний купол та центральну вежу. Вона пов'язана з освітнім відділенням через великий центральний двір. Пей використав кремовий вапняк для зовнішніх фасадів, щоб підкреслити різні відтінки в різний час доби. П'ять поверхів вкриті скляним фасадом на півночі, і з нього відкривається панорамний вид на Перську затоку. Інтер’єр будівлі прикрашений кількома ісламськими мистецтвами, а велика металева люстра висить над головними сходами вестибюля. Багато елементів, знайдені в мечеті Ібн Тулуна, представлені в будівлі як абстрактна форма. Це дозволяє погодитися з цінностями та принципами історичної тенденції постмодерної архітектури, які синхронізують сучасність та історичну ісламську архітектурну ідентичність[12].

 
Музей ісламського мистецтва

Колекція ред.

Музей ісламського мистецтва представляє ісламське мистецтво трьох континентів протягом 1400 років. Його колекція включає вироби з металу, кераміку, ювелірні вироби, вироби з дерева, текстиль і скло, отримані з трьох континентів і датовані VII-XX століттями[13].

У музеї зберігається колекція робіт, зібрана з кінця 1980-х років, включаючи рукописи, текстиль та кераміку. Це одна з найповніших у світі колекцій ісламських артефактів, які походять з Іспанії, Єгипту, Ірану, Іраку, Туреччини, Індії та Центральної Азії[14].

Рукописи ред.

Важливим рукописом Корану в колекції є MS.474.2003[15].

Галерея ред.

  •  
    Музей з міським горизонтом на фоні
  •  
    Панорамний вид на дерева в парку МІМ

 

Примітки ред.

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ https://www.aljazeera.com/focus/2008/11/20081122145957210396.html
  3. ↑ IDAM. www.mia.org.qa. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 квітня 2019.
  4. ↑ Park Map. www.mia.org.qa. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 2 квітня 2019.
  5. ↑ Learning at the Museum of Islamic Art. www.mia.org.qa. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 23 квітня 2019.
  6. ↑ Using the Library. www.mia.org.qa. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 16 квітня 2019.
  7. ↑ Behance. MIA, DOHA. Behance (english) . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  8. ↑ Doha, Qatar, a New Arts Capital. The New York Times (англ.). 8 січня 2009. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  9. ↑ Meet the women museum directors changing the way we think about art. Christie's (англ.). 8 березня 2021. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  10. ↑ Pei's Doha museum reflects splendor of Islamic art. International Herald Tribune. 23 листопада 2008. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2008.
  11. ↑ а б Doha's Islamic Arts Museum :: Qatar Visitor. www.qatarvisitor.com. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2009.
  12. ↑ а б Solaiman Abdullah Elkhereiji, Islamic Architecture Past Present & Future. SAK, Jeddah, 2016, p.67. Retrieved 8-21-2017.
  13. ↑ Newspaper, The Peninsula (5 травня 2021). Museum of Islamic Art organises online session on astrolabes. thepeninsulaqatar.com (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  14. ↑ Ouroussoff, Nicolai (24 листопада 2008). In Qatar, an I. M. Pei Museum of Imposing Simplicity - NYTimes.com. www.nytimes.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 31 грудня 2009.
  15. ↑ A Variant Quran: fragment MS.474.2003 Paperback by Daniel Alan Brubaker
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музей_ісламського_мистецтва_(Доха)&oldid=41947590