Музей валунів

Музей валунів
	53°55′55″ пн. ш. 27°41′29″ сх. д. / 53.93194444447177460° пн. ш. 27.69138888891678008° сх. д.Координати: 53°55′55″ пн. ш. 27°41′29″ сх. д. / 53.93194444447177460° пн. ш. 27.69138888891678008° сх. д.
Тип	музей просто неба
Країна	Білорусь
Розташування	Білорусь, Мінськ
Адреса	вул. Шугаєва / Акад. Купревича
Засновано	1985 p.
	Музей валунів (Білорусь)
	Музей валунів у Вікісховищі

Музей валунів — парк-музей каменів у мікрорайоні Уруччя, (Мінськ, Білорусь).

Історія ред.

Ідею створення парку-музею було підтримано наприкінці 1970 — початку 1980-х років в ЦК КПБ (очолював П. М. Машеров)^[2]. У 1985 році стараннями вчених-ентузіастів з Інституту геохімії і геофізики Національної академії наук Білорусі в Мінську був створений музей валунів^[3]. У 1989 році музей валунів в Мінську оголошено пам'яткою природи республіканського значення. Разом з тим, офіційний статус музею Музею валунів досі не присвоєно.

Розташування ред.

Розташований на східній околиці Мінська (між Академмістечком і мікрорайоном «Уруччя-2» в заплаві колишньої річки, куди багато валунів було занесено льодовиком)^[4], вул. Шугаєва / Акад. Купревича. Біля музею знаходяться НДІ Академії наук Білорусі.

Це одночасно і паркова зона міста — місце відпочинку мінчан — головним чином дітей.

Опис ред.

Всю карту Республіки Білорусь відтворено в масштабі: 1 м дорівнює реальним 2 км, а 1 м у висоту дорівнює реальним 100 м. Кордон країни виконано у вигляді низьких підстрижених кущиків. Обласні міста були відзначені 3 блакитними ялинами (залишилися тільки 2 ялинки на місці міста Бреста). Річки показано стежками, посипаними дрібними камінчиками. Весь ландшафт — точна зменшена копія ландшафту Республіки Білорусь. На території музею близько 2,5 тисячі каменів і валунів. Особливо цікаво, що ті валуни, які використовуються для позначення якоїсь височини, було привезено саме з тієї місцевості. Також на карті музею позначено 2 водойми (оз. Нароч і Заславське водосховище) у вигляді бетонних корит.

Тут знаходяться «Хрест Стефана Баторія», під яким, за переказами, обідав король Великого князівства Литовського під час походу на схід, камінь «Дзед» («Дід»), привезений з стародавнього язичницького капища, яке існувало в центрі Мінська до початку XX століття, прикордонні валуни, валуни у вигляді жорен та багато інших.