Музей Принценгоф (Делфт)

Музей Принценгоф (англ. Museum Het Prinsenhof) — історично-меморіальний і художній музей в місті Делфт, Нідерланди.

Музей Принценгоф
нід. Prinsenhof
52°00′42″ пн. ш. 4°21′15″ сх. д.
Тип	музей
Частина від	Delft Municipal Museumsd
Країна	Нідерланди
Розташування	Sint Agathaplein, 1, 2611 HR Delf, Netherlands
Адреса	2611HR Oude Delft 173, 2611 HB Delft
Стиль	готика
Засновано	1897
Відкрито	1951
Сайт	prinsenhof-delft.nl
Музей Принценгоф (Делфт) (Нідерланди)
Нагороди зареєстрований музейd
Музей Принценгоф у Вікісховищі

Середньовічний монастир

Наприкінці XIV століття стара і багата вдова Елід Бусерс (? — 1409) разом із донькою Агатою приєдналась до черниць. Вони оселились поблизу так званої Старої церкви в приміщенні на Oude Delft, де виник середньовічний монастир Святої Агати. Монастирську назву пов'язують з ім'ям Святої Агати, покровительки доньки пані Бусерс, яка стала першою ігуменею жіночого монастиря. Споруди монастиря вибудовані в стилістиці місцевої готики. З роками монастир збільшився і економічно, був серед найбагатших в місті.

• 
  Вигляд двору
• 
  Каркас готичного склепіння під час реставрації і зміцнення
• 
  Бічний фасад Старої церкви
• 
  Поземний план споруд
• 
  Князівський суд
• 
  Історичний інтер'єр кімнати з гобеленом

У XVI столітті

Бурхливі події рішуче втрутилися в спокійне життя жіночого монастиря.

Він був зменшений кількісно, а вивільнені приміщення розділили на різні функції. Монастирська каплиця перейшла до реформатської церкви. Низка колишніх монастирських приміщень переобладнана під житло. Саме в цегляних приміщеннях колишнього монастиря створив власну резиденцію принц Вільгельм І Оранський, керівник повсталих в добу Нідерландської революції.

Подальша історія

Впродовж століть монастирські приміщення використовувались за різним призначенням. З середини 17 ст. тут облаштували ткацьке виробництво, низку крамниць на першому поверху з продажу сукон і тканин. Другий поверх використовували для житла володарів крамничок. В період 1775—1807 років тут діяла латинська школа.

Перетворення на музей

• 
  Внутрішній підвал під історичним залом
• 
• 
• 
• 
• 

В період 1932—1951 років муніципалітет міста керував реставраційними роботами і пристоуванням частки приміщень під міський музей. Каплиця належить реформатській церкві. В південному крилі монастирського комплексу існує невеликий жіночий монастир.

Музей має історико-меморіальне значення, позаяк в його приміщенні було скоїнє політичне убивство керівника Нідерландської революції і засновника нової держави принца Вільгельма І Оранського.

Музей також збирає і демонструє історичні артефакти, старовинні мапи відповідні історії Північних Нідерландів, розвитку міст, історії самого міста Делфт.

В невеликій кількості в музеї представлена середньовічна скульптура, портретна галерея історичних осіб і зразки уславленої делфтської порцеляни.

Музей працює щоденно, окрім понеділка.

Відновлені декоративні сади

• 
• 
• 

Галерея історичних портретів

• 
  Віллем ван дер Вліт. «Марія Пейнакер», 1626 р.
• 
  Міхіль Янс ван Міревельт. «Гуго Гроцій», 1631 р.
• 
  Адріан Томас Кей. «Княгиня Марія Нассау», до 1590 р.
• 
  Віллем ван дер Вліт. «Віллем де Ланге», 1626 р.
• 
  Худ. Ян Мостарт (?). «Катарина Вранкс»
• 
  Міхіль Янс ван Міревельт. «Урок анатомії», 1617 р.

Живопис інших жанрів

Гендрік Корнеліс Врум. «Краєвид Делфта з південного заходу», бл. 1615 р.

• 
  Абрахам ван Бейєрен. «Натюрморт з фруктами, коштовним посудом і лобстером», до 1670 р.
• 
  Ян де Вос старший. «Краєвид Делфта з Новою і Старою церквами», 1647 р.
• 
  Мартен ван Гемскерк. «Оплакування Христа», 1566 р.
• 
  «Пожежа в мерії Делфта 4 березня 1618 року»
• 
  Віллем ван Альст. «Персики і сливи», 1649 р.
• 
  Герріт ван Вюкт. «Шинка, лимон і вино», середина 17 ст.

Див. також

• Готична архітектура
• Маньєризм
• Нідерландська революція
• Вільгельм І Оранський
• Порцеляна Делфта
• Музейний туризм

Джерела

• Holandia — przewodnik ilustrowany. — Warszawa: Langenscheidt Polska Sp. z o.o. (Berlitz), 2008. — S. 192, 193. — ISBN 978-83-7476-501-5. (пол.)
• Офіційний сайт музею [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.] (нід.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Принценгоф (Делфт)