Калитка
Кали́тка[1], також мошо́нка[2] (лат. scrotum) — продовження черевної порожнини, анатомічно відмежоване від неї та розташоване ззовні, в ділянці промежини між статевим членом і анусом, в якому знаходяться сім'яники.
| Калитка | |
|---|---|
 Чоловіча калитка в розслабленому (ліворуч) і напруженому (праворуч) стані | |
| Деталі | |
| Попередник | Лабіоскротальні складки |
| Артерія | Передня калиткова артерія і задня калиткова артерія |
| Вена | Яєчкова вена |
| Нерв | Задні калиткові нерви, передні калиткові нерви, статева гілка стегново-статевого нерва, гілки промежини заднього стегнового шкірного нерва |
| Лімфа | Поверхові пахвинні лімфатичні вузли |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Scrotum |
| MeSH | D012611 |
| TA98 | A09.4.03.001 і A09.4.03.004 |
| TA2 | 3693 |
| FMA | 18252 |
| Анатомічна термінологія | |
Назва ред.
У «Словарі Грінченка» не згадується вживання лексем калитка, мошонка як анатомічних термінів[3][4]. Слово «калитка» має первісне значення «гаманець», «гаман», «кисет». Утворене від застарілого калита́ («торба для грошей»), що має тюркську етимологію (каз., тат. і алт. калта, заст. тур. kalita)[5]. Варіант «мошонка» походить з прасл. *mošьna < *moxĭna, споріднене з «міх», «мішок», «міхур»[6]. Згідно зі «Словарем Грінченка», словом мошонка теж традиційно називався гаманець, мішечок для грошей[4] (збереглося в діалектах)[2], у СУМ-11 є твердження, що їх робили з калиток самців тварин[2]. Співзвучна назва існує для цього органа в багатьох слов'янських мовах: біл. машонка, рос. мошонка, серб. мошнице/mošnice, пол. moszna, словен. môšnja, словац. miešok, хорв. mošnja.
Латинська назва scrotum, можливо, утворена від scortum («шкіра», «шкура»), метатеза в якому пояснюється ймовірним впливом scrautum («шкіряний сагайдак»)[7].
Опис ред.
У людини після статевого дозрівання основа калитки покрита лобковим волоссям. Усередині неї існує подовжня перегородка, що розділяє її на дві половини, в кожній з яких знаходиться яєчко з придатком і сім'яним канатиком.
Розміщення яєчок в калитці дозволяє створювати для них температуру нижче, ніж усередині тіла. За оптимальну температуру вважається 34,4 °C. Температура підтримується приблизно постійною завдяки тому, що калитка опускається нижче в теплих умовах і підтягається до тіла в холодних умовах.
Одне яєчко зазвичай розташоване нижче за інше, що дозволяє їм не бути придавленими один до одного в поперечному напрямі.
Основні шари калитки — шкіра, м'ясиста оболонка, фасції і м'язи.
Калитка у людського плода утворюється в третьому місяці життя з лабіоскротальних складок навколо статевого горбка, які також дають початок великим статевим губам у жінок. Отже, ці утворення є гомологічними.
Пірсинг ред.
На шкірі калитки роблять деякі види інтимного пірсингу: «гафада» (проколюється шкіра калитки попереду), «гафада-драбина» (низка проколів вздовж шва калитки попереду), «наскрізний калитковий пірсинг» (створення наскрізної фістули в калитці), «гіш» (пірсинг між калиткою та анальним отвором).
Примітки ред.
- ↑ Калитка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Мошонка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Калитка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Мошонка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ scrotum (n.). www.etymonline.com. Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
Джерела ред.
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.. — [сторінка?]
- Хіміч С. Д. та ін. Хірургія. — К.: Здоров'я, 2004. — С. 421. — ISBN 5-311-01352-4.
- О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 438. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
|
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |