Моти́вне інтегрува́ння — це інтегрування зі значеннями в кільці мотивів, тобто класів еквівалентності алгебричних многовидів.

Мотивне інтегрування було започатковане Концевичем при доведенні гіпотези Батирева. Нехай X - гладкий комплексний проективний алгебричний многовид Калабі-Яу вимірності n (що для наших потреб означає існування голоморфної n-форми, яка ніде не перетворюється в 0). Інакше кажучи, n-тий зовнішній степінь голоморфного кодотичного розшарування є тривіальним одновимірним розшаруванням. За допомогою p-адичного інтегрування Батирев довів, що біраціонально еквівалентні гладкі многовиди Калабі-Яу , мають однакові числа Бетті, . Концевич довів за допомогою мотивного інтегрування, що такі ж , мають однакові числа Годжа .

Геометричний підхід ред.

Годжева характеристика   є функцією   з категорії комплексних многовидів (відокремлюваних редукованих схем скінченного типу), де наївне кільце Ґротендіка   - абелева група, породжена класами ізоморфізму [X] таких многовидів зі співвідношеннями   для замкненого (за Зариським) підмноговиду  . Добуток заданий як  . Клас ізоморфізму прямої позначається  . Нехай   - відтинково тривіальне розшарування з шаром Z. Це означає, що X можна записати як скінченне диз'юнктивне об'єднання   локально замкнених підмножин  , таких, що   є проєкцією. Тоді   в  .

Кажемо, що   є d-вимірним,  , якщо цей елемент представляється як  ,  ,  , і не існує представлення з   для всіх i. За означенням  . Вимірність поширюється на локалізацію   вимогою  . Функція   є неархімедовою нормою на  . Поповнення   у цій нормі є кільцем, у якому приймають значення мотивні міри і мотивні інтеграли. Ряд   з елементами   збігається в   при  .

Простір, по якому відбувається інтегрування, це простір дуг, або  -струменів   для даного гладкого комплексного проективного многовида X вимірності n. Схема m-струменів   визначається природною бієкцією

 

для всіх  -схем Z. В дійсності,   є гладким многовидом і  -розшаруванням над X, зокрема,  . Точніше,   є  -розшаруванням над  . Простір дуг, або  -струменів,  , задовольняє природній бієкції

 

Підмножина   називається циліндричною, якщо   для деякої конструктивної підмножини  , де   - канонічне відображення. Алгебра конструктивних підмножин схеми - це найменша алгебра, що містить підмножини, замкнені в топології Зариського. Об'ємом (мірою) циліндричної множини A назвемо елемент  . Він не залежить від вибору m:  ,  , оскільки   - локально тривіальне  -розшарування. Клас циліндричних множин поширюється до класу вимірних множин. Серед вимірних функцій міститься функція визначена порядком дотичності дуги до підсхеми  , визначеної пучком ідеалів  . Отже, функція   співставляє дузі   супремум   поміж всіх  , таких, що  . Тоді для     є циліндричною множиною. Якщо підмноговид Y ніде не щільний в X, то   є вимірною множиною міри 0. Мотивний інтеграл функції   визначається як

 

Наприклад, для     і  . Для ефективного дивізора   ( ) з носієм з нормальними перетинами і гладкими   маємо

 

де  .

Якщо   - власний біраціональний морфізм гладких  -схем і D - ефективний дивізор на X, то

 

(формула Концевича заміни змінних в мотивному інтегралі). Відносний канонічний дивізор   визначається ідеалом Якобі для f. Ця формула застосована до відображень   і дозволяє зробити висновок, що біраціонально еквівалентні  ,   мають однаковий об'єм  , а, отже, і однакові числа Годжа.

Арифметичний підхід ред.

В арифметичному підході мотивний об'єм співставляється не множинам, а формулам логіки з мови Денефа-Паса, що описує кільця дискретного нормування. На цьому шляху вдається обчислити деякі p-адичні інтеграли, які не піддаються прямому обчисленню. Денефом та Лезером доведена теорема про універсальність мотивного об'єму: нехай   - формула для кілець дискретного нормування; K - локально компактне неархімедове поле з кільцем цілих   та полем лишків  ,  ; dx - міра Хаара на  , нормована умовою, що міра   - одиниця;   - мотивний об'єм   (збіжна сума многовидів над  ). Якщо відкинути скінченне число простих p, то у решті випадків p-адичний об'єм може бути обчислений через мотивний об'єм як  .

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Енциклопедія Сучасної України