Москвін Іван Михайлович (партійний діяч)

радянський політик (1890-1937)

Іван Михайлович Москвін (28 січня 1890(18900128), місто Твер, тепер Російська Федерація — розстріляний 27 листопада 1937, місто Москва, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, завідувач організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б), начальник сектора кадрів — заступник голови ВРНГ СРСР, секретар Північно-Західного бюро РКП(б), член ЦВК. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1923—1927 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1927—1934 роках. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 19 грудня 1927 по 26 січня 1934 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК ВКП(б) з 19 грудня 1927 по 2 жовтня 1932 року.

Москвін Іван Михайлович
Народився 16 (28) січня 1890 або 1890
Твер, Російська імперія
Помер 27 листопада 1937(1937-11-27) або 1937
Поховання Нове Донське кладовище
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Q28666742?
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія ВКП(б)

Біографія ред.

Народився в родині конторського службовця і домогосподарки. З грудня 1904 по 1909 рік був репетитором у місті Твері. У 1909 році закінчив Тверську класичну гімназію.

У 1909—1914 роках — студент Санкт-Петербурзького гірничого інституту, закінчив два з половиною курси. Одночасно з 1909 по 1914 рік працював репетитором у Санкт-Петербурзі.

Член РСДРП(б) з осені 1911 року.

У 1912—1914 роках — член Санкт-Петербурзького комітету РСДРП. Перед початком Першої світової війни в 1914 році був включений до складу Російського бюро ЦК РСДРП. Переслідувався російською царською владою.

З літа 1914 по весну 1916 року — технік-кресляр Геологічного комітету в Петрограді.

З літа 1916 по лютий 1917 року — технік із ґрунтів Геологічного комітету в Баку.

У 1917—1918 роках — партійний організатор, голова Залізничного районного комітету РСДРП(б) Петрограда. У 1917—1919 роках — член Петроградського міського комітету РКП(б).

У 1918—1920 роках — член колегії, завідувач обліково-розподільного відділу Політичного управління Петроградського військового округу, начальник Петроградського відділення Головного політичного управління Народного комісаріату шляхів сполучення РРФСР.

У квітні — серпні 1921 року — завідувач відділу управління виконавчого комітету Петроградської губернської ради.

У жовтні 1921 — травні 1923 року — завідувач організаційного відділу, секретар Петроградського губернського комітету РКП(б).

У травні 1923 — березні 1926 року — завідувач організаційного відділу Північно-Західного бюро РКП(б) (ВКП(б)). Одночасно з травня 1923 по 1924 рік — заступник секретаря, в 1924 — березні 1926 року — секретар Північно-Західного бюро РКП(б) (ВКП(б)) у Ленінграді.

25 березня 1926 — 5 січня 1930 року — завідувач організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б).

5 січня — 14 листопада 1930 року — завідувач відділу розподілу адміністративно-господарських та профспілкових кадрів ЦК ВКП(б).

У листопаді 1930 — лютому 1932 року — начальник сектора кадрів — заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР, керівник групи із пропаганди технічних знань.

У лютому 1932 — березні 1934 року — начальник сектора кадрів — член колегії Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, керівник групи із пропаганди технічних знань.

У березні 1934 — листопаді 1935 року — член Бюро, керівник групи машинобудування Комісії радянського контролю при РНК СРСР. У листопаді 1935nbsp;— червні 1937 року — керівник групи важкої промисловості Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

14 червня 1937 року заарештований органами НКВС у Москві. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 27 листопада 1937 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

11 липня 1956 року посмертно реабілітований, у 1956 року відновлений у партії.

Примітки ред.

Джерела ред.