Моріс Ваксмахер
Моріс Ваксмахер (нар. 2.04.1926 — пом. 2.07.1994 р.[2]) — російський перекладач, літературний критик. Народився в Москві, в родині службовців, інженера та педагога.
| Моріс Ваксмахер | |
|---|---|
| Народився |
2 квітня 1926[1] Москва, СРСР[1] |
| Помер |
2 липня 1994 (68 років) Москва, Росія |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Діяльність | перекладач, літературознавець |
| Alma mater | Московський міський педагогічний інститут імені Володимира Потьомкінаd |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Знання мов | російська, французька, німецька, грецька і іспанська |
| Заклад | Забайкальський державний університетd, Художня література[d] і Иностранная литература (журнал) |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Під час війни він бувши підлітком брав участь в обороні рідного міста і в 1944 був нагороджений медаллю за оборону Москви. В 1948 закінчив Московський педагогічний інститут ім. Потьомкіна, а потім і аспірантуру цього інституту. В 1951 р. після закінчення аспірантури, захистив кандидатську дисертацію по сучасній французькій літературі. З того часу, і під час педагогічної діяльності в Москві й Читі, і потім, перейшовши на літературну роботу, він з великою цікавістю і любов'ю займався перекладами та критикою художніх творів французьких авторів.
Переклади ред.
В його перекладах друкувалися романи Роберта Мерля та інших письменників. Особливу любов він відчував до французької поезії. Серед поетів, чия творчість стала надбанням російського читача та російської літератури завдяки перекладам Моріса Ваксмахера, такі імена як Луї Арагон, Ален Боске.
Моріс Ваксмахер перекладав також вірші великих поетів Німеччини, Греції, Латинської Америки. Протягом довгого часу він працював заступником ректора університету французької культури. Багато років керував семінаром молодих поетів — перекладачів французької поезії . Близько 20-ти років Моріс Ваксмахер пропрацював у видавництві « Художня література», де він був старшим науковим редактором Бібліотеки наукової літератури. За свою працю він не одноразово нагороджувався пам'ятними медалями, а в 1976 був нагороджений орденом трудового червоного прапора.
Примітки ред.
- ↑ а б Стефанов Ю. Н. Ваксмахер // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 9.
- ↑ С. Чупринин. Новая Россия: мир литературы: энциклопедический словарь-справочник в двух томах. Том 1. Вагриус, 2003. С. 239.
Джерела ред.
- Морис Николаевич Ваксмахер на wikilivres.ru [Архівовано 1 червня 2017 у Wayback Machine.]