Морозова Світлана Валентинівна

Світлана Валентинівна Морозова, до шлюбу Полуцька (біл. Святлана Валянцінаўна Марозава; нар. 22 листопада 1954, Ілля, Молодечненська область, зараз Вілейський район, Мінська область, Білорусь) — білоруська історикиня. Доктор історичних наук (2003).

Світлана Валентинівна Морозова
Святлана Валянцінаўна Марозава
Народилася 22 листопада 1954(1954-11-22) (69 років)
Ілля, Молодечненська область, зараз Вілейський район, Мінська область, Білорусь
Країна Білорусь
Національність білоруска
Діяльність науковиця
Alma mater Гродненський педагогічний інститут
Галузь історія
Заклад Гродненський державний університет імені Янки Купали
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Членство Міжнародна асоціація гуманітаріївd
International Association of Belarusiansd
Belarusian Historical Societyd
Q120110560?
Діти Sârgej Paǔlavìč Marozaǔd

Біографія ред.

Закінчила Гродненський педагогічний інститут (1977). Працювала вчителькою в школах Борисівського району Мінської області, з 1979 року в ГрдУ. Навчалася в аспірантурі при кафедрі історії БРСР ГрДУ (1979—1982), в 1983 року в Білоруському державному університеті захистила кандидатську дисертацію на тему «Берестейська церковна унія 1596 року і боротьба народних мас Білорусі проти національно-релігійного гніту(1596—1667 рр.)», кандидат історичних наук (1984). Проходила підготовку в докторантурі при відділі історії Білорусі 13-18 ст. Інституту історії НАНБ (1993—1996), в 2001 році в Інституті історії НАНБ захистила докторську дисертацію «Уніатська церква в етнокультурному розвитку Білорусі (1596—1839 рр.)». Пройшла наукове стажування в навчальних та науково-дослідних установах історичного профілю Мінська, Москви, Санкт-Петербурга, Варшави, Кракова, Вільнюса. Завідувачка кафедри історії Білорусі ГрДУ, професор.

У різний час викладала на історичному факультеті ГрДУ курси історії Білорусі (епоха феодалізму), джерелознавства, архівознавства, історії культури Білорусі (епоха феодалізму) і спецкурси «Історія культури Гродненщини (епоха феодалізму)», «Проблеми історії уніатської церкви Білорусі», «Уніатська церква в культурно-історичному розвитку Білорусі (1596—1839 рр.)», «Історіографія Брестської церковної унії», «Берестейська церковна унія 1596 року в історії Східної Європи (кінець XVI—XIX ст.)».

Наукова діяльність ред.

Напрямки наукової діяльності: конфесійна історія Білорусі кін. XVI — 1-й пол. 19 в., історія унійної церкви в Білорусі, історія Гродненщини. Член Білоруського асоціації істориків, Міжнародної асоціації білорусистів, Білоруського історичного товариства, Санкт-Петербурзького товариства історії ідей.

Авторка чотирьох книг, в тому числі монографій:

  • «Уніатська церква в етнокультурному розвитку Білорусі (1596—1839 рр.)» (Гродно, 2001),
  • навчального посібника «Берестейська церковна унія 1596 р в білоруському історіографії» (Гродно, 2002),
  • «„Своєї віри ламати не будемо …“: Опір деунізації в Білорусі (1780—1839 роки)» (Гродно, 2014),
  • двох брошур і більше 100 наукових статей з історії унійної церкви.

Виступала більш ніж на 100 міжнародних, республіканських та регіональних наукових конференціях з різних аспектів історії уніатської церкви в Білорусі. Бере участь у підготовці навчальних посібників з історії Білорусі.

Джерела ред.

  • Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т.5. — Мн.: БелЭн, 1999. — С. 79.
  • Марозава, С. В. Уніяцкая царква ў культурна-гістарычным развіцці Беларусі (1596—1839 г.) // С. В. Марозава. — Гродна: ГрГУ, 1996. — 110 с.

Посилання ред.