Монастир Успіння Пресвятої Богородиці (Тернопіль)

монастир УГКЦ у Тернополі

Монастир Успіння Пресвятої Богородиці в Тернополі (ЧНІ) — монастир Української греко-католицької церкви в м. Тернопіль.

Монастир Успіння Пресвятої Богородиці (ЧНІ)

Тип монастир
Країна  Україна
Розташування Тернопіль

Історія ред.

Отці Редемптористи 15 вересня 1931 року отримали в Тернополі в розпорядження храм та невеликий дім поряд із церквою, який служив за монастир. Згодом храм розширили. 7 липня 1936 року владика Миколай Чарнецький освятив оновлену церкву. Церква при монастирі не була парафіяльною. Тернопільський монастир був місійним центром, а оо. Редемпториста їздили на місії та реколекції.

Під час Другої світової війни монастир було знищено і дещо пошкоджено церкву. У серпні 1946 року державна влада монастир і церкву закрила, оо. Редемптористи були змушені виїхати з Тернополя. У травні 1962 року за наказом місцевого управління КДБ було зруйнувано дзвіницю, а 19 листопада того ж року — монастирську церкву.

У серпні 1990 року на місці зруйнованого храму було поставлено і освячено хрест, а з наступного року розпочали будову нової церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці, яку освятив 19 серпня 1993 року владика Михаїл Сабрига, ЧНІ. Поряд із храмом у 1996 році збудовано монастир.

У храмі перебувають мощі блаженних священномучеників Миколая Чарнецького і Василія Величковського. Монастир — папського права.

При парафії діють: Вівтарна та Марійська дружини, молодіжні спільноти «Світло Марії», «Матері в молитві».

На церковному подвір'ї встановлено хрест — розп'яття Ісуса Христа, а також знаходиться фігура Пресвятої Богородиці.

Настоятелі ред.

  • о. Йосиф Де Вохт (1931—1933),
  • о. Володимир Породко (1933—1939),
  • о. Людвік Ванганзенвінкель (1939—1939),
  • о. Михайло Перетятко (1939—1941),
  • о. Василь Рудка (1940—1941),
  • о. Іван Зятик (1941—1942),
  • о. Василій Величковський (1942—1943),
  • о. Маврикій Ван де Мале (1943—1944),
  • о. Василій Величковський (1944—1945),
  • о. Петро Козак (1945—1946),
  • о. Михайло Шевчишин (1992—1996),
  • о. Михайло Хрипа (1996—1996),
  • о. Михайло Шевчишин (1996—2005),
  • о. Мар'ян Ференц (2005—2008),
  • о. Петро Мірчук (2008—2011),
  • о. Олег Кашуба (з 2011, ігумен та адміністратор),
  • о. Василь Оприско (сотрудник),
  • о. Ярослав Марчак (сотрудник),
  • о. Мирон Шевчук (сотрудник),
  • о. Михаїл Шевчишин (сотрудник та місіонер).

Джерела ред.