Монастир Сакро-Конвенто
Монастир Сакро-Конвенто в Ассиізі (італ. Il Sacro Convento di S. Francesco in Assisi) — головний монастир ордену францисканців. Разом з церквою Сан-Франческо входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як частина комплексу францисканських святинь.
| Монастир Сакро-Конвенто | |
|---|---|
 | |
|
43°04′29″ пн. ш. 12°36′20″ сх. д. / 43.07472° пн. ш. 12.60556° сх. д. | |
| Статус | Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО |
| Країна |
 Італія |
| Розташування | м. Ассізі |
| Конфесія | Католицизм |
| Орденська приналежність | францисканський орден |
| Засновано | 1228 |
| Реліквії | мощі св. Франциска |
| Сайт | sanfrancescoassisi.org |
  Монастир Сакро-Конвенто (Італія) | |
 | |
 Монастир Сакро-Конвенто у Вікісховищі | |
Францисканське братство сприймає Сакро-Конвенто як духовний центр ордену, у той час як резиденція офіційного голови розташована в Римі.
Територія ред.
Монастир заснований на захід від середньовічного міста Ассізі на скелястому обриві, де попросив поховати себе святий Франциск — засновник францисканського ордену і уроджець Ассізі. Центральна будівля архітектурного ансамблю — знаменита церква Сан-Франческо в Ассізі з фресками Джотто, у її нижньому ярусі покоїться тіло святого. Будівництво францисканського монастиря Сакро-Конвенто і обох базилік Сан-Франческо розпочалося в 1228 році, практично одразу після канонізації Франциска. Землю, відведену під монастир, подарував церкві Симон ді Пукьярелло — цей пагорб був відомий як «пекельний пагорб» (Collo d'Inferno), оскільки на ньому страчували злочинців; сьогодні його називають «райським пагорбом». На цю гору в ліси святий Франциск пішов помирати, не бажаючи робити цього в міських стінах. Хоча ділянка була подарована ордену, проте у той час статут ще не дозволяв братам мати власність — тому ділянка і побудована на ньому церква стали власністю Ватикану і належать йому донині.
Будівництво і склад комплексу ред.
Історики в цілому погоджуються, що будівництво комплексу зайняло приблизно 11 років і закінчилося в 1239 році. Спочатку Сакро-Конвенто, зведений під керівництвом брата Елії, включав крім знаменитої базиліки трапезну, дорміторій, капелу, приміщення для папи римського і скрипторій з бібліотекою. Перші 200 років свого існування монастир змагався з Сорбонною і Авіньйоном за багатством свого зібрання манускриптів.
У XV столітті за правління папи Сікста VI монастир був значно розширений і став використовуватися як літня резиденція понтифіків. У XVII столітті іспанські королі пожертвували йому значні кошти на зведення притулку для мандрівників, що дозволило приймати великий потік пілігримів.
В теперішній час Сакро-Конвенто як чоловічий монастир не функціонує. З 1971 року комплекс зайнятий теологічним інститутом, що збирає з академічною метою з усього світу студентів і вчених з трьох головних гілок францисканського ордену, а також сестер-францисканок (кларисинок).
Посилання ред.
- Сакро-Конвенто (англ.)