«Момі» (Momi, яп. ) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

«Момі»
Служба
Тип/клас Ескортні міноносці типу «Мацу»
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня верф ВМФ у Йокосуці
Закладено 1 лютого 1944
Спущено на воду 16 червня 1944
Введено в експлуатацію 3 вересня 1944
На службі 1944—1945
Загибель 5 січня 1945 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1260
Довжина 100,0 м
Ширина 9,4 м
Осадка 3,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 2 парові котли
Потужність 19 000 к.с. (14 МВт)
Швидкість 27,8 вузла
Дальність плавання 3500 миль (6500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж 211
Озброєння
Артилерія 3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89
Торпедно-мінне озброєння 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди)

36 глибинних бомб

Зенітне озброєння 25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат
Момі (1944). Карта розташування: Південнокитайське море
05.01.45
05.01.45
Район потоплення «Момі»

Історія створення

ред.

Корабель, який став дев'ятим серед ескортних міноносців типу «Мацу», заклали 1 лютого 1944 року на верфі флоту в Йокосуці. Спущений на воду 16 червня, став до ладу 3 вересня того ж року.

Історія служби

ред.

25 жовтня 1944-го «Момі» разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які доставляли матеріальні припаси авіації на острів Формоза. 27—30 жовтня загін побував у Кіруні (зараз Цзілун), а 2 листопада повернувся в Японію та прибув до Куре.[1][2]

З 15 листопада 1944-го «Момі» включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.

17 грудня 1944-го «Момі» вийшов з Куре, щоб разом зі ще одним ескортним есмінцем «Хінокі» та есмінцем «Сігуре» супроводити авіаносець «Унрю», який прямував з транспортною місією до Маніли. Втім, вже 19 грудня підводний човен потопив «Унрю», після чого «Момі» взяв участь у порятунку вцілілих, а потім прибув до Такао (зараз Гаосюн на Тайвані).

22–28 грудня 1944-го «Момі» та «Хінокі» пройшли за маршрутом Такао — Маніла — бухта Камрань (узбережжя Центрального В'єтнаму) — Кап-Сен-Жак (зараз Вунгтау на півдні В'єтнаму). У період з 31 грудня 1944 по 4 січня 1945 року вони супроводили транспорт «Ікутагава-Мару» з Кап-Сен-Жак до Маніли, а 5 січня повели його назад. Втім, 6 січня загін зустрівся з кораблями союзників, які охороняли сили вторгнення до затоки Лінгайєн (північніше від Маніли). Американський есмінець USS Bennion та австралійські фрегат Gascoyne і шлюп Warrego відокремились і спробували наздогнати японський загін, який змінив курс. Хоча це в підсумку не вдалось, проте над полем бою з'явились торпедоносці, які потопили «Момі» разом з усім екіпажем[3] («Хінокі» теж поцілила торпеда, проте він зміг повернутись до Маніли, тоді як «Ікутагава-Мару» самостійно пройшов до Індокитаю, де, втім, уже 12 січня загинув під час рейду авіаносного угруповання[4]).

Література

ред.
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)

Примітки

ред.
  1. Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  2. Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  3. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  4. Ex-Italian Merchants in Japanese Service. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.