Молито́вник, молитвослов — книга, в сучасних умовах, нерідко малого або кишенькового формату, в якій викладені основні молитви, до яких звертається вірянин. Релігія останнього при цьому може бути теоретично будь-якою, хоча найбільше поширення молитовники отримали серед адептів конфесій, що складають сучасне християнство. Крім того, молитовники відомі та поширені у сповідників юдаїзму.

Англіканські молитовники

Також у слова «молитовник» є інше, застаріле значення — вірянин будь-якої релігії, який ретельно молиться.

Історія ред.

У XV—XVIII століттях молитовники були дуже популярною літературою на території України, поряд з богословськими і літургійними творами, і становили близько 40%.[1] Перший молитовник українською мовою був складений католицьким священником Олександром Стефановичем, хоч автором першого молитовника українською мовою зазначається також Олександр Духнович[2].

Наукова оцінка ред.

Фахівцем у сфері молитовної національної творчості наразі вважається, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української філології Чорноморського державного університету Ірина Даниленко[3].

Примітки ред.

  1. Тематика та оформлення видань кінця XVI — середини XVII ст. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 15 листопада 2011. 
  2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011. 
  3. Науковий профіль І.Даниленко в Google-Академія. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017. 

Посилання ред.