Мойсеєнко Зоя Василівна
Зо́я Васи́лівна Мойсе́єнко (29 жовтня 1929, Жадьки, Волинська округа — 4 листопада 2018, Київ) — українська архітекторка. Член Національної спілки архітекторів України (1965; заступник голови — 1965—1990), доктор архітектури (1981), заслужений архітектор УРСР (1983), професор (1992), дійсний член Української академії архітектури (1992), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2002, 2007). Дружина В. Чепелика, мати О. Чепелик.
| Зоя Василівна Мойсеєнко | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 29 жовтня 1929 | ||
| Смерть | 4 листопада 2018 (89 років) | ||
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна | ||
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут | ||
| Діяльність | архітекторка | ||
| Праця в містах | Київ | ||
| Нагороди |
  | ||
| Премії |
| ||
| Звання |
| ||
| Автограф |
 | ||
Біографія ред.
Народилася 1929 року в селі Жадьки (нині Черняхівський район, Житомирська область, Україна) в родині сільських вчителів.
1948 року з відзнакою й медаллю закінчила середню школу в місті Охтирка на Сумщині. 1954 з відзнакою завершила навчання на факультеті архітектури Київського інженерно-будівельного інституту — навчалась у Йосипа Каракіса. 1960 року успішно закінчила аспірантуру при Академії архітектури УРСР, захистивши кандидатську дисертацію.
В 1965 році обрана членом правління Спілки архітекторів СРСР та заступником голови правління Спілки архітекторів України. Неодноразово представляла українську архітектурну громадськість на з’їздах архітекторів СРСР, конгресах Міжнародної спілки архітекторів; з 1982 року — член Комітету з Ленінських та Державних премій в галузі літератури, мистецтва та архітектури при Раді Міністрів СРСР. Тривалий час була членом Комітету з присудження Державної премії України імені Тараса Шевченка[1].
З 1977 року працювала завідувачем відділу та заступником директора по науковій роботі НДІ цивільного та сільського будівництва Держбуду УРСР. Займалася архітектурним проектуванням і науковими проблемами в галузі архітектури села та історії архітектури України.
Авторка проектів:
- житлових будинків на Повітрофлотському проспекті та Щекавицькій вулиці в Києві (1955—1957),
- житлових будинків у селах Одеської, Полтавської та Миколаївської областей (1965—1969),
- громадських центрів в селах України (1970—1990-ті).
Була постійною учасницею республіканських, всесоюзних та міжнародних архітектурних конкурсів.
З 1990 року викладала в Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) на кафедрі теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв, з 1990 — професор.
Померла в Києві 4 листопада 2018 року.
Публікації ред.
Авторка понад 200 наукових робіт, публікацій, навчальних та методичних розробок[2]. Серед них ― наукові видання:
- «Індивідуальний житловий будинок» (1973),
- «Архітектура сільських житлових будинків Молдавії» (1973)[3][4],
- «Проблеми комплексної перебудови сіл в Українській РСР» (1981, у співавторстві)
- «Архитектура сел Украины» (1987, у співавторстві, рос.).
Упорядниця творчої спадщини свого чоловіка В. Чепелика, його посмертної монографії «Український архітектурний модерн» (Київ, 2000).
Родина ред.
Чоловік — Віктор Васильович Чепелик (1927—1999), історик архітектори, академік. Донька Оксана (1961 р. н.) з відзнакою закінчила факультет архітектури НАОМА, захистила кандидатську дисертацію, працює в галузі медіа-мистецтва.
Примітки ред.
- ↑ Сєдак О. Зоя Мойсеєнко-Чепелик / Олександр Сєдак // Українська академія мистецтв. Вип. 11. — Київ, 2004. — С. 345—346.
- ↑ Українська академія мистецтв. Спец. вип. : Професора НАОМА (1917—2007). — Київ, 2008. — С. 131.
- ↑ Как создавали самые живописные молдавские домики. Записки архитектора. WIND (рос.) . 5 жовтня 2020. Процитовано 21 березня 2024.
- ↑ Симионел, Валентина. В разных районах Молдовы сельские дома отличаются собственными образцами архитектуры. Молдавский блог (рос.) . Процитовано 22 березня 2024.
Джерела ред.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
- Сєдак О. Зоя Мойсеєнко-Чепелик / Олександр Сєдак // Українська академія мистецтв : дослідн. та наук.-метод. праці. Вип. 11. — Київ, 2004. — С. 344—346 : фот.
- Мойсеєнко Зоя Василівна // Українська академія мистецтв. Спец. вип. : Професора НАОМА (1917—2007). — Київ, 2008. — С. 130—131 : фот.
Посилання ред.
- Мойсеєнко Зоя Василівна (рос.)
- Хто є хто [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мойсеєнко Зоя Василівна / М. І. Яковлєв // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-68371
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |