Мозкова речовина надниркової залози
Мозкова речовина надниркової залози – частина надниркової залози, що оточена кірковою речовиною та відмежована від останньої сполучнотканинним прошарком.[1][2]
| Мозкова речовина надниркової залози | |
|---|---|
 Мікрофотознімок наднирника (фарбування Г&Е). В центрі знімку розташована мозкова речовина (medulla).
Кіркова речовина по периферії:
| |
| Деталі | |
| Попередник | Інтерреналове тіло |
| Ідентифікатори | |
| Латина | medulla glandulae suprarenalis |
| Анатомія Грея | subject #277 |
| MeSH | D000313 |
| TA98 | A11.5.00.008 |
| TA2 | 3882 |
| FMA | 15633 |
| Анатомічна термінологія | |
Гістологія ред.
Клітини мозкової речовини мають округлу або полігональну форму та згруповані навколо капілярних судин. Мозкову речовину формують хромафінні клітини — епінефроцити та норепінефроцити, що синтезують катехоламіни, адреналін та норадреналін, відповідно. Також в мозковій речовини синтезується невелика кількість гормону дофаміну.
Епінефроцити ред.
Клітини характеризуються світлою цитоплазмою, що заповнена секреторними гранулами. Епінефроцити синтезують адреналін (епінефрин).
Норепінефроцити ред.
Клітини характеризуються темною цитоплазмою, синтезують норадреналін (норепінефрин).
Функція ред.
Синтез катехоламінів відбувається як реакція організму на стрес. Катехоламіни призводять до підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, вазоконстрикції судин шкіри та тканин органів ШКТ, розслаблення гладенької мускулатури та відіграють ключову роль в фізіологічній реакції «бий або біжи» (fight or flight) при якому відбувається мобілізація сил огранізму при виникненні певого виду загрози здоров'ю або життю.
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б. Чайковський (2003). Гістологія людини (English) . Uk: Mosby. с. 593. ISBN 966-7619-39-7.
- ↑ Atlas of functional histology (English) . Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1.
{{cite book}}:|first1=з пропущеним|last1=(довідка)