Модальність (музика)

Модальність у музиці — термін, що використовується, залежно від контексту, в декількох значеннях:

• У теорії ладу — спосіб звуковисотної організації, що ґрунтується на звукорядному принципі на відміну від тональності, для якої характерна техніка центру або співзвуччя.
• У середньовічній теорії ритму — техніка застосування шести ритмічних модусів.
• У сучасній композиції — метод створення музики на основі різних натуральних і штучних ладів, а також довільно обраних звуковисотних і ритмічних модусів. Модальність близька до серійності, але характеризується більш вільним порядком елементів.

Джерело

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)

Посилання

Б.Сюта.Модальність // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 437