Мобільні віруси — це невеликі програми, призначені для втручання в роботу мобільного телефону, смартфона, комунікатора, які записують, пошкоджують або видаляють дані і поширюються на інші пристрої через SMS та Інтернет.

Загальні відомості ред.

Вперше про мобільні віруси почали говорити ще в 2000 році. Вірусами назвати їх було важко, так як це був набір команд, виконуваний телефоном, який передавався через SMS. Такі повідомлення забивали відповідні мікросхеми пам'яті і при видаленні блокували роботу телефону. Найбільше розповсюдження отримали команди для таких телефонів, як Siemens і Nokia.[1]

Тенденція така, що: чим більш функціональний телефон, тим більш він вразливий.[2] Будь-які команди, функції і можливості, які дозволяють створювати програми і додатки для мобільних телефонів, можуть стати інструментом для створення вірусів. Коли-то, найбільш перспективною платформою для написання вірусів виявилася Java 2ME, так як переважна більшість телефонів в середині 00-х підтримували цю платформу.[3]

Основним завданням мобільних вірусів, як і у випадку з комп'ютерними вірусами, є отримання персональної інформації,[2] яку можна продати або використати в особистих потребах. До такої інформації можуть відноситися особисті дані власника телефона, дані самого пристрою, особисті повідомлення, іноді номери кредитних карток.[4].

Направления розвитку мобільних вірусів ред.

Існує кілька різних схем і напрямів розвитку вірусів, за якими діють вірусописьменники.[5]

  • Крадіжка персональної інформації.

У цьому випадку віруси збирають різні відомості, наявні в телефоні, наприклад, контакти власника телефону, паролі від програм, параметри облікових записів, таких, як Google Play або AppStore. Вся інформація, отримана вірусом, відправляється на сервер зловмисників, де використовується на їх розсуд. Один з найсерйозніших вірусів такого плану — Android.Geinimi. Потрапляючи в систему, він визначає місце розташування смартфона, завантажує файли з Інтернету, зчитує і записує закладки браузера, отримує доступ до контактів, здійснює дзвінки, відправляє, читає і редагує SMS-повідомлення.

  • Відправка платних SMS-повідомлень, дзвінки на «партнерський номер» без відома власника.

У цьому випадку за відправку повідомлення або за дзвінок списується серйозна сума коштів з особового рахунку власника телефону. Зрозуміло, гроші потрапляють до рук зловмисників. З найвідоміших подібних загроз можна назвати Android.SmsSend, а також давно відомі RedBrowser і Webster для Java-платформи. Вони маскуються під різні корисні програми, викликаючи тим самим довіру у користувача. Також існують віруси і для інших платформ, наприклад, Symbian OS, Windows Mobile і ін.

У цьому випадку вірус відкриває доступ до мобільного додатку для роботи з банком або відповідного вебсайту, або перехоплює SMS-повідомлення, що передаються користувачеві від систем інтернет-банкінгу. Небезпека даного типу може підстерігати власників мобільних телефонів, що працюють на різних платформах. Відомий троян Trojan-Spy.SymbOS.Zbot.a, що працює в сукупності з популярним вірусом Zbot для звичайних ПК.

Боротьба з мобільними вірусами ред.

Шкідливий код не може проникнути на мобільний пристрій абсолютно без відома його власника.

Спеціалізоване захисне ПЗ — мобільний антивірус, не завжди допомагає, так як віруси швидко еволюціонують.

Антивірусні компанії давно почали випускати версії своїх програм для захисту мобільних телефонів, але найкращим захистом завжди була пильність користувача.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ПЕРШИЙ У СВІТІ МОБІЛЬНИЙ ВІРУС СВЯТКУЄ СВОЄ ДЕСЯТИРІЧЧЯ. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 7 травня 2021.
  2. а б МОБІЛЬНІ ВІРУСИ. ВИЯВЛЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  3. Мобильные вирусы: очередной миф или реальная угроза?. netler.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  4. Мобильные вирусы и антивирусы. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 4 квітня 2018. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  5. Мобильные вирусы: шутки закончились. Издательство «Открытые системы» (англ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 4 квітня 2018.

Література ред.

Посилання ред.