Вікіпедія

Микола Дeнков

Болгарський фізико-хімік, академік та політик, прем'єр-міністр Болгарії з 6 червня 2023

Микола Денькович Дeнков (болг. Николай Денков Денков; нар. 3 вересня 1962, Стара Загора, Народна Республіка Болгарія[3]) — болгарський фізико-хімік, академік та політик, прем'єр-міністр Болгарії з 6 червня 2023 до 9 квітня 2024 року. Колишній виконувач обов'язків міністра (2017, 2021) та міністр (2021—2022) освіти та науки. Академік Болгарської академії наук, постійний член Європейської академії та професор Софійського університету.

Микола Дeнков
болг. Николай Денков Денков
Микола Дeнков
Микола Дeнков
Прем'єр-міністр Болгарії
6 червня 2023 — 9 квітня 2024
Президент Румен Радев
Попередник Гилиб Донев (в. о.)
Наступник Дмитро Главчев (в. о.)
Міністр освіти та науки
12 травня 2021 — 2 серпня 2022
Прем'єр-міністр Стефан Янев (в. о.)
Кирил Петков
Попередник Красимир Валчев
Наступник Сашо Пенов
27 січня 2017 — 4 травня 2017
Прем'єр-міністр Огнян Герджиков (в. о.)
Попередник Тодор Танев
Наступник Красимир Валчев
Народився 3 вересня 1962(1962-09-03)[1] (61 рік)
Стара Загора, Болгарія
Відомий як фізико-хімік, викладач університету, політик, хімік
Місце роботи Софійський університет Святого Климента Охридського і Faculty of Chemistry and Pharmacy, Sofia Universityd[2]
Країна Болгарія
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Політична партія Продовжуємо зміни
Нагороди
Order of Saints Cyril and Methodius
 Медіафайли у Вікісховищі

Освіта ред.

1980 року закінчив Національну середню природничо-математичну школу в Софії. У 1987 році закінчив магістратуру хіміко-фармацевтичного факультету Софійського університету, здобув ступінь магістра наук із хімії[4][3].

Наукова діяльність ред.

1993 року здобув ступінь доктора філософії, 2007 — доктора наук, 2008 року став професором з фізичної хімії на факультеті хімічної та фармацевтичної інженерії (DCE) факультету хімії та фармації Софійського університету. Працював заступником декана з навчання в магістратурі хімічного факультету університету (2004—2008) та завідувачем кафедри інженерної хімії природничого факультету (2008—2015)[3][5].

Працював запрошеним дослідником у Японському науковому фонді (JRDC) та Уппсальському університеті, Швеція, старшим науковим співробітником та провідним науковцем у наукових інститутах приватних компаній Rhône-Poulenc[en], Франція, та Unilever, США, відповідно. Був запрошеним професором у Вищій школі промислової фізики та хімії ESPCI-Париж та в Лілльському університеті (Франція)[6][3].

Академік Болгарської академії наук з 2021 року та постійний член Європейської академії з 2019 року. Член експертної групи «Фізичні науки» Європейського космічного агентства. Очолює лабораторію «Активні рецептури та матеріали» на хіміко-фармацевтичному факультеті Софійського університету з 2017 року[6][5].

Опублікував 175 статей, дві з яких у науковому журналі Nature та одна в Nature Communications[7].

Керував понад 45 міжнародними проєктами, фінансованими іноземними компаніями, серед яких Unilever, BASF, Saint Gobain, PepsiCo, Wacker, Dow Corning[en], Rhodia[en], Heineken[6]. Має 12 патентів, з них 6 міжнародні (ВОІВ, США, Європа) та 4 іноземні[8].

Політична кар'єра ред.

У 2012 та 2013 роках, як член робочих груп при Раді Міністрів та Міністерстві освіти і науки, брав участь у розробці концепції оперативної програми «Наука та освіта для інтелектуального зростання» та в обговореннях «Угоди про партнерство» на 2013—2020 рр. між Болгарією та Європейською комісією[9].

З 12 серпня 2014 до 5 квітня 2016 року обіймав посаду заступника міністра освіти й науки[10]. На цій посаді відповідав за вищу освіту та європейські структурні фонди, включно з впровадженням операційної програми «Наука та освіта для інтелектуального зростання» (OPNOIR)[7].

З 27 січня до 4 травня 2017 року виконував обов'язки міністра освіти та науки Болгарії в службовому уряді Огняна Герджикова[11].

11 травня 2021 року виконував обов'язки міністра освіти й науки в обох службових кабінетах Стефана Янева[12][13]. Після перемоги на парламентських виборах у вересні 2021 року партії «Продовжуємо зміни», яка стала найбільшою фракцією у парламенті і змогла сформувати уряд самостійно, 11 грудня 2021 року обійняв посаду міністра освіти та науки в уряді Кирила Петкова[14].

На дострокових виборах у жовтні 2022 року жодна з партій не змогла отримати більшості. Кандидат від партії ГЕРБ, яка здобула перше місце за кількістю голосів на виборах, нейрохірург Микола Габровський не зміг забезпечити більшість для затвердження уряду в парламенті[15]. Другий мандат отримав Денков як кандидат від другої партії за кількістю голосів, але теж не зміг зібрати необхідної підтримки в парламенті[16]. Після третьої невдалої спроби формування уряду Комуністичною партією Болгарії знову оголосили позачергові вибори[17].

У жовтні 2022 року обраний членом Народних зборів від 30-го виборчого округу — Шумен[18]. Переобраний 2023 року[19].

У травні 2023 року, після чотирьох дострокових виборів, дві найбільші сили у парламенті за результатами виборів, що відбулись у квітні, — блок ГЄРБ-СДС та група «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» домовились про формування уряду на ротаційній основі. Відповідно до угоди, перші 9 місяців уряд очолюватиме Денков, тоді як представниця ГЄРБ Марія Габрієл обійме посаду віцепрем'єр-міністра та міністра закордонних справ, а на наступні 9 місяців вони поміняються місцями[20]. Парламент схвалив ротаційний уряд 131 голосом проти 69; для обрання уряду була необхідна мінімальна більшість у 121 голос[21][22].

Нагороди ред.

Удостоєний низки нагород, зокрема вищої національної премії «Піфагор» Міністерства освіти і науки (2010), Почесного знака із синьою стрічкою Софійського університету (2013) та щорічної премії «Солвей» Європейського товариства колоїдів та інтерфейсів за високі наукові досягнення (2019)[23][8].

Приватне життя ред.

Одружений, має двох дітей. Володіє англійською та російською мовами[4].

Примітки ред.

  1. ↑ Strazha.bg
  2. ↑ ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
  3. ↑ а б в г Prof. Nikolai D. Denkov, Ph.D., D.Sc., Fellow of the Bulgarian Academy of Sciences Head of the Laboratory for Active Formulations and Materials. Софійський університет Святого Климента Охридського (англійською) . Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  4. ↑ а б Николай Денков - служебен министър на образованието и науката. Президент Болгарії (болгарською) . 25 січня 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  5. ↑ а б Избират кабинета „Петков”, новите министри поемат властта. bgnes.bg (болгарською) . 12 грудня 2021. Процитовано 6 червня 2023.
  6. ↑ а б в БИОГРАФИЯ. Уряд Болгарії (болгарською) . Архів оригіналу за 6 червня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  7. ↑ а б Кой е проф. Николай Денков - служебният министър на образованието и науката. Dnevnik (болгарською) . 11 травня 2021. Процитовано 6 червня 2023.
  8. ↑ а б Министър. Міністерство освіти й науки Болгарії (болгарською) . Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 6 червня 2023.
  9. ↑ Кой е Николай Денков - служебен министър на образованието и науката. blitz.bg (болгарською) . 25 січня 2023. Процитовано 6 червня 2023.
  10. ↑ Кой кой е в новия кабинет "Денков-Габриел"?. bTV Новините (болгарською) . 6 червня 2023.
  11. ↑ 19 министри: Кой кой е в служебния кабинет. bTV Новините (болгарською) . 25 січня 2017. Процитовано 6 червня 2023.
  12. ↑ Президентът Радев обяви служебното правителство - вижте кои са министрите. BNT News (болгарською) . 11 травня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  13. ↑ Това са министрите в новия служебен кабинет. Deutsche Welle (болгарською) . 16 вересня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  14. ↑ Кой кой е в кабинета „Петков“. bTV Новините (болгарською) . 11 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2023.
  15. ↑ Парламентът отхвърли кабинета на проф. Габровски. Deutsche Welle (болгарською) . 14 грудня 2022. Процитовано 7 червня 2023.
  16. ↑ Без разисквания. Опитът за кабинет на "Продължаваме промяната" беше неуспешен. Свободна Европа (болгарською) . 6 січня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  17. ↑ Болгарія втретє не змогла сформувати уряд, у країні пройдуть нові парламентські вибори. Радіо Свобода (англійською) . 21 січня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  18. ↑ Ето кои са депутатите в 48-ото Народно събрание (СПИСЪК). bTV Новините (болгарською) . 7 жовтня 2022. Процитовано 8 червня 2023.
  19. ↑ Нещо ново, нещо старо: кои влизат в 49-ия парламент. Dnevnik (болгарською) . 4 квітня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  20. ↑ У Болгарії домовилися про склад уряду після чотирьох дострокових виборів. Європейська правда (українською) . 22 травня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  21. ↑ У Болгарії затвердили ротаційний уряд на наступні дев’ять місяців. Європейська правда (українською) . 6 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  22. ↑ Future Bulgarian government to work on Eurozone, Schengen admission, Ukraine aid. Euractiv (англійською) . 6 червня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  23. ↑ Кой е акад. Николай Денков - кандидатът за премиер на "Продължаваме Промяната". Vesti.bg (болгарською) . 22 грудня 2022. Процитовано 8 червня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микола_Дeнков&oldid=42391071