Мечислав Метковський
Мечислав Метковський (пол. Mieczysław Mietkowski, при народженні Мойсей Бобровицький[1]; 25 листопада 1903, Білосток — 25 квітня 1990, Варшава) — польський комуніст, генерал бригади, заступник міністра громадської безпеки у 1944—1954 роках. Один із керівників апарату політичних репресій. Усунено з посади за результатами розслідування зловживань у держбезпеці.
| Мечислав Метковський пол. Mieczysław Mietkowski | |
 | |
| Народження: |
25 листопада 1903 Білосток, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
27 квітня 1990 (86 років) Варшава, Республіка Польща |
| Поховання: | Військові Повонзки |
| Освіта: | Інститут червоної професури |
| Партія: | Польська робітнича партіяd, Польська об'єднана робітнича партія, КПРС, Комуністична партія Західної Білорусі і Комуністична партія Польщі |
| Нагороди: |  |
У компартії. Переїзд до СРСР ред.
Народився у робітничій єврейській сім'ї (за точною датою народження існують деякі різночитання; допускається 15 листопада). У 1922 вступив до компартії Західної Білорусії, потім до компартії Польщі. Був партійним функціонером, брав участь у прокомуністичному профспілковому русі. У 1925—1926 роках проходив військову службу у піхотному батальйоні польської армії.
У 1928 році виїхав до Швейцарії на лікування очного захворювання. Наступного року Мойсей Бобровицький перебрався зі Швейцарії до СРСР. Закінчив Інститут червоної професури. Вступив до ВКП(б), був функціонером ВЦРПС і Профінтерну. Прийняв ім'я Мечислав Метковський.
Військово-політичний функціонер ред.
Закінчивши офіцерські курси, Мечислав Метковський приєднався до міжнародних операцій ВКП(б) та НКВС. У 1934—1936 роках надавав допомогу австрійському шуцбунду, у 1936—1939 роках брав участь в іспанській громадянській війні. Повернувшись до СРСР, працював у видавництві літератури іноземними мовами.
З червня 1941 року, після нападу Німеччини на СРСР, Мечислав Метковський був призваний у РСЧА[2]. Служив у політорганах, займався підготовкою пропагандистських текстів для солдатів вермахту.
У 1943 році вступив до політвідділу 1-ї Варшавської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка. Вступив у комуністичну ПРП, керував апаратом політичної освіти польських збройних сил у СРСР. Відігравав важливу роль у формуванні польських прокомуністичних силових структур. При цьому звинувачувався у фаворитизмі стосовно євреїв, у зв'язку з чим на нього надходили доноси до ЦК ВКП(б) й органів держбезпеки[3]. Однак ця критика не була взята до уваги відповідними радянськими інстанціями.
У держбезпеці ред.
У жовтні 1944 року Мечислав Метковський вступив на службу до Відомства громадської безпеки ПКНВ (очолював департамент комуніст Станіслав Радкевич). З січня 1945 року Метковський — заступник Радкевича як міністра громадської безпеки Польщі. До 1947 року брав участь у придушенні антикомуністичного опору Армії Крайова та руху Свобода та Незалежність. Потім займався апаратним функціонуванням МГБ, департаментами контррозвідки, контролю над кореспонденцією, господарськими підрозділами. Був також секретарем партійної організації ПРП- ПОРП у міністерстві.
Мав звання генерали бригади. Нагороджувався орденом Відродження Польщі[4], Срібним хрестом Virtuti Militari, орденом «Прапор Праці».
Мечислав Метковський відіграв значну роль в організації політичного терору сталінського періоду[5]. У 1949—1954 роках перебував у Комісії з безпеки ЦК ПОРП — координаційному органі репресій[6][7]. Зараховувався до «єврейської» групи[8] Якуба Бермана у керівництві ПРП-ПОРП й органів держбезпеки[9] (з найбільш відомих функціонерів МГБ до цієї групи також належали Роман Ромковський, Юзеф Ружанський, Анатоль Фейгін, Юлія Брістігер, Вацлав Комар, Юзеф Чаплицький, Юзеф Святло).
Відставка ред.
У грудні 1954 року, на початку польської десталінізації, Метковського зняли з посади заступника міністра, а міністерство розформовано. Партійно-службове розслідування виявило причетність Метковського до арештів членів урядущої партії та застосування тортур. Крім того, на нього покладалася частка відповідальності за провал, пов'язаний з втечею підполковника Святло у Західний Берлін.
Метковського виключили з ПОРП і виведено з політики. Однак його керівні функції мали здебільшого «канцелярський» характер, участь у партійних чистках була більш опосередкованою, і тому Метковський не постав перед судом, як інший заступник Радкевича — генерал Ромковський.
У 1955—1956 роках був заступником директора Інвестиційного банку у Варшаві[10].
Смерть ред.
Останні 35 років Мечислав Метковський прожив як приватна особа. Помер у 1990 році, вже після зміни суспільно-політичної системи у Польщі та перетворення ПНР на Третю Річ Посполиту.
Похований на цвинтарі Військові Повонзки в одній могилі з дружиною Генрікою[11].
Примітки ред.
- ↑ Запись о рождении доступна на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org: Moisej Bobrowicki (также Babrowicki), родители — Morduch-Zorach Ickowicz Bobrowicki и Ester Jankelewna Gocman, заключившие брак в 1897 году.
- ↑ Dane osoby z katalogu funkcjonariuszy aparatu bezpieczeństwa. MIECZYSŁAW MIETKOWSKI. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Архивная коллекция Рязанского общества «Мемориал». Метковский Мечислав (Бобровицкий Мойше). Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ M.P. z 1947 r. nr 74, poz. 490
- ↑ Wczoraj w mundurach dzisiaj w garniturach …!!! MORDERCY POLAKÓW. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Mieczysław Mietkowski. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Ranking opriczników: Szela, Berman, Rokossowsk. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Twarze bezpieki w PRL w latach 1944—1956. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Żydzi w bezpiece. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Tadeusz M. Płużański: Lista oprawców. Warszawa: Fronda, 2015, s. 262. ISBN 978-83640-95-26-9.
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 2 серпня 2023.