Механізм Ватта
Механі́зм Ва́тта (прямило[1] Ватта, паралелограм Ватта) — плоский шарнірний чотириланковий механізм для надання поршню парової машини прямолінійного руху, винайдений Джеймсом Ваттом і вперше описаний ним у 1784 році.
Цей механізм не забезпечує абсолютно прямолінійного руху, і сам Ватт це розумів. У багатьох ситуаціях механізм Ватта не завжди задовільно виконував свою функцію у парових машинах, що приводило до появи додаткового опору і зношування. Пафнутій Чебишов запропонував свій розв'язок цієї проблеми у вигляді чотириланкового механізму іншої конструкції, що згодом отримав назву механізм Чебишова.
Механізм Ватта використовується на задній підвісці деяких автомобілів (наприклад, у Opel Astra) як удосконалення тяги Панара. Обидві конструкції призначені для запобігання зміщенню автомобільної осі убік відносно корпуса автомобіля, дозволяючи осі водночас рухатися строго у вертикальному напрямку.
Механізм складається (див. фото) з двох горизонтальних балок однакової довжини, прикріплених до кожної зі сторін шасі. Між цими двома балками приєднана коротка вертикальна ланка. Центр вертикальної ланки — точка P, що рухається вертикально, приєднано до середини балки заднього моста автомобіля. Усі кінці ланок сполучені циліндричними шарнірами.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ «Прямило» [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 8, С. 367.
Посилання ред.
- How round is your circle? Містить розділ про історію механізму Ватта (англ).
- Watt Beam Engine (англ)
- How to draw a straight line, by A.B. Kempe, B.A. [Архівовано 1 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ)
Література ред.
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / [за ред. О. В. Горика (д. т. н., проф., засл. прац. нар. освіти України)]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.