Мері Еннінг

британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтологиня

Мері Еннінґ (англ. Mary Anning; 21 травня 1799(17990521) — 9 березня 1847) — британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтологиня-любителька. Всесвітньо прославилась низкою відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила. Роботи Еннінґ сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі.

Мері Еннінг
Mary Anning
Портрет Мері Еннінґ з її собакою Треєм
Народилася 21 травня 1799(1799-05-21)
Лайм-Реджіс, Дорсет
Померла 9 березня 1847(1847-03-09) (47 років)
Лайм-Реджіс, Дорсет
Підданство Велика Британія Велика Британія
Діяльність колекціонерка скам'янілостей, палеонтологиня
Галузь палеонтологія
Знання мов англійська[1]
Magnum opus відкриття[2]
Конфесія конгрегаціоналізм[d] і англіканство
Батько Richard Anning (c. 1766–1810)
Мати Mary Moore (c. 1764–1842)[3]

Біографія та роботи ред.

Коли Мері було 11, помер її батько. Через соціальний стан стать Мері Еннінґ не могла повною мірою брати участь у науковому житті Британії XIX століття, де тоді домінували заможні чоловіки-англікани. Її сім'я жила бідно та ще й потерпала від правової дискримінації, оскільки належала до релігійної меншості (конгрегаціоналістів). Попри це Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, вона консультувала щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак як жінка вона не мала права стати членкинею Лондонського геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів Еннінґ писала: «Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного»[4]. Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History[5].

 
Лист Мері Еннінґ з малюнком плезіозавра

Еннінґ шукала викопні рештки в скелях Лайм-Реджіс, що належали до геологічної формації Блю-Ліас[en]. Особливо вдалими були зимові місяці, коли зсуви відкривали нові скам'янілості, які слід було швидко зібрати, перш ніж вони були б змиті у море. Це була небезпечна робота, і одного разу, 1833 року, Еннінґ ледь не загинула під час зсуву, що вбив її собаку Трея. Відкриття Мері Еннінґ включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, коли їй було всього 12 років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби. Вони відіграли ключову роль у дослідженнях викопних белемнітів, які містили скам'янілі чорнильні мішки, а також у дослідженнях копролітів, відомих у ті часи як безоарські камені, які виявилися скам'янілими екскрементами морських тварин. Коли геолог і художник Генрі де ла Беш[en] малював свою знамениту «Duria Antiquior»[en], першу широко відому картину зі сценами доісторичного життя, він значною мірою спирався на знайдені Еннінг скам'янілості й поділився з нею частиною прибутку від продажу примірників картини.

Визнання ред.

 
Меморіальна дошка на будинку, де Мері Еннінґ народилася та почала збирати скам'янілості

Після смерті Мері Еннінґ її незвичайна історія викликала величезний інтерес. Нею захоплювався Чарльз Дікенс[4], а 2010 року Королівське товариство зарахувало Еннінґ до числа десяти британок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки[6]. У 2009 році Трейсі Шевальє написала романізовану біографію Еннінґ «Дивовижні створіння» (англ. «Remarkable Creatures»[7]).

11 вересня 2020 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто відбулась світова прем'єра фільму «Амоніт» (англ. «Ammonite») — англо-австралійської романтичної драми, написаної й знятої Френсісом Лі. Фільм заснований на житті палеонтологині Мері Еннінґ (Кейт Вінслет) і зосереджується на романтичних стосунках Еннінґ та Шарлотти Мерчісон (Сірша Ронан). Широкий реліз фільму в США відбувся 13 листопада 2020 року.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Amson-Bradshaw G. Pioneers of Science and Technology — 2018. — P. 10. — 48 p. — ISBN 978-1-5263-0422-3
  3. (Sharpe та McCartney, 1998, с. 150)
  4. а б (Dickens, 1865, с. 60–63)
  5. (Torrens, 1995)
  6. Most influential British women in the history of science. The Royal Society. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 вересня 2010.
  7. Remarkable Creatures — a novel by Tracy Chevalier. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21.05.2014.

Література ред.

Посилання ред.