Вікіпедія

Мерилін Фрай

американська філософиня та професорка

Мерилін Фрай (англ. Marilyn Frye; 1941, Талса, штат Оклахома) — американська вчена, філософ і теоретик радикального фемінізму. Відома теоріями про сексизм, расизм, пригнічення та сексуальність. Її твори також порушують теми переваги білих, чоловічих привілеїв та маргіналізації геїв і лесбійок. Хоча вона підходить до питань з точки зору справедливості, Фрай також займається метафізикою, епістемологією та моральною психологією соціальних категорій. Авторка класичної для феміністської фемінізму збірки з 9 есеїв «Політики реальності[en]»[2] (1983)[3], де концептуалізує фундаментальні питання феміністської теорії: утиск, сексизм, владу, расизм.[4]

Мерилін Фрай
англ. Marilyn Frye
Народилася 1941[1]
Талса
Країна  США
Діяльність письменниця, викладачка університету, філософиня
Галузь радикальний фемінізм
Alma mater Корнелльський університет
Знання мов англійська
Заклад Університет штату Мічиган

Освіта та кар'єра ред.

Фрай здобув ступінь бакалавра філософії з відзнакою в Стенфордському університеті в 1963 році й ступінь доктора філософії в Корнелльському університеті в 1969 році. Вона написала свою дисертацію під назвою «Значення та ілокутивна сила» під керівництвом Макса Блека. До приходу в Університет штату Мічиган у 1974 році вона викладала на кафедрі філософії в Університеті Піттсбурга. З 2003 року до виходу на пенсію Фрай була заслуженою професоркою університету в Університеті штату Мічиган; вона також обіймала посаду заступниці декана з аспірантури Коледжу мистецтв і літератури. 2008 року вона була лекторкою Фі Бета Каппа Romanell.

Дослідження та публікації ред.

Фрай є авторкою «Політики реальності[en]»[2] (1983), збірки з дев'яти есеїв, яка стала «класикою» феміністської філософії[3], де вона концептуалізує фундаментальні питання феміністської теорії. У першому есеї, "Утиск" (Oppression), вона пояснює структурне бачення гноблення та чому люди не помічають його (аналогія пташки в клітці). У другому есеї, "Сексизм", чітко ілюструє сексизм як специфічну форму утиску. Як філософ, Фрай ґрунтує свої аргументи на епістеміологічних та етичних питаннях.[4] Есей "Про розділення та владу" (On Separation and Power) є виправданням окремого простору для пригноблених груп. Есей "Про буття білою" (On Being White) є прикладом радикальної лесбійської феміністки-філософа говорити крізь процес аналізу її власних установок щодо расизму та як це вписується у фемінізм.

У розділі «Пригнічення» в книзі «Феміністські кордони» Фрай обговорює ідею подвійного зв'язку. Це подвійне послання стосується «ситуацій, в яких вибір зведений до мінімуму, кожна альтернатива веде до покарання, осуду або позбавлення». Фрай застосовує цей принцип до проблеми, з якою жінки часто стикаються під час обговорення проблеми гноблення. Наприклад, коли в суспільстві прийнятною думкою вважається, що жінка не повинна бути сексуально активною і, також навпаки, не повинна бути пасивною, «мужененависницею» або «скутою». І якщо жінку зґвалтують, тоді її гетеросексуальна активність стане основою для припущення, що їй це сподобалося. Якщо ж вона не була гетеросексуально активною, то і це стане основою для припущення, що їй це сподобалося (бо, ймовірно, вона «вся затиснута і пригнічена»). У будь-якому випадку це призводить до висновків, що жінка хотіла бути зґвалтованою, а отже, жодного зґвалтування не було. Подібна відсутність вибору настільки глибоко проникає в повсякденне життя жінок, що навіть такі дрібниці, як зовнішній вигляд або ведення нею діалогу, критикують. Фрай визнає, що чоловіки також стикаються з подібними проблемами, але диференціює проблеми чоловіків та жінок через метафору пташиної клітини. Кожен індивідуальний випадок щодо жінок можна розглядати як один прут клітки: він не може заподіяти їй шкоди, хіба що зовсім випадково. Але в клітці цих прутів багато, і якщо розглянути їх цілісно та глобально можна зрозуміти, чому ж птах не відлітає. Цю повну відсутність вибору Фрай описує як кульмінацію проблем, з якими стикаються жінки, яких так «знерухомлюють» і чому їхнє протистояння гнобленню, на відміну від чоловічого, є істинним і ненадуманим.[5]

Фрай відкрита лесбійка[6] і велика частина її робіт досліджує соціальні категорії, зокрема, ті, що ґрунтуються на расі та статі.[7][8][9]

Нагороди та відзнаки ред.

  • У 2001 році Товариство жінок у філософії назвало Фрай найкращою жінкою-філософом[10][11]
  • Фрай була обраною професоркою філософії Phi Beta Kappa Романелл на 2007—2008 роки. Щорічна нагорода професора Романелла «визнає видатні досягнення одержувача та істотний внесок у суспільне розуміння філософії». Лауреатки та лауреати цієї нагороди також пропонують низку лекцій, відкритих для громадськості; Серія Фрая мала назву «Види людей: онтологія та політика».[12]

Бібліографія ред.

Книги ред.

  • Frye, Marilyn (1983). The politics of reality: essays in feminist theory. Trumansburg, New York: Crossing Press. ISBN 9780895940995.
  • Frye, Marilyn (1992). Willful virgin: essays in feminism, 1976-1992. Freedom, California: Crossing Press. ISBN 9780895945532.
  • Frye, Marilyn; Hoagland, Sarah Lucia (2000). Feminist interpretations of Mary Daly. Re-reading the cannon. University Park, Pennsylvania: Pennsylvania State University. ISBN 9780271020198.

Розділи в книгах ред.

  • «Категорії та дихотомії», Енциклопедія феміністських теорій, ред., Кодекс Лорейн, Нью-Йорк: Рутледж, (2000)
  • «Есенціалізм/етноцентризм: провал онтологічного лікування», Чи мертвий академічний фемінізм? Теорія на практиці, ред., Центр передових феміністичних досліджень при Університеті Міннесоти, NYU Press, (2000)
  • Frye, Marilyn (2005), Oppression, у Cudd (ред.), Feminist theory: a philosophical anthology, Oxford, UK Malden, Massachusetts: Blackwell Pub, с. 84—90, ISBN 9781405116619.
  • Frye, Marilyn (2005), Categories in distress, у Andrew (ред.), Feminist interventions in ethics and politics: feminist ethics and social theory, Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield Publishers, с. 41—58, ISBN 9780742542693.

Журнальні статті ред.

  • «Необхідність відмінностей: побудова позитивної категорії жінок», ЗНАКИ: Журнал жінок у культурі та суспільстві, том 21, № 4, літо (1996)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ NUKAT — 2002.
  2. ↑ а б Frye, Marilyn. The Politics of Reality: Essays in Feminist Theory, The Crossing Press, 1983, ISBN 0-89594-099-X, p175
  3. ↑ а б Cudd, Ann (2006). Frye, Marilyn (1941-). Encyclopedia of Philosophy.
  4. ↑ а б Crary, Alice (2007). Beyond Moral Judgement (вид. 1st). Harvard University Press. с. 177. ISBN 978-0674024571.
  5. ↑ Frye, Marilyn (2007). Oppression. Feminist Frontiers (вид. 7th). с. 7—9.
  6. ↑ Willful Virgin: Essays in Feminism, 1976-1992 (1992)
  7. ↑ MSU Philosopher Marilyn Frye Wins Romanell-Phi Beta Kappa Professorship. Michigan State University. Архів оригіналу за 15 серпня 2007.
  8. ↑ Book Review: Frye's Politics of Reality. Kid Cutbank. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  9. ↑ Card, Claudia (1986). Oppression and Resistance: Frye's Politics of Reality. Hypatia. 1 (1): 149—166. doi:10.1111/j.1527-2001.1986.tb00526.x.
  10. ↑ CSWIP. cswip.ca. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 30 січня 2022.
  11. ↑ MSU Women's Studies Newsletter Spring 2000. Michigan State University. Архів оригіналу за 8 вересня 2007.
  12. ↑ Phi Beta Kappa Society '07 Romanell Professor. The Phi Beta Kappa Society. 7 лютого 2007. Архів оригіналу за 19 травня 2007.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерилін_Фрай&oldid=40912910