Вікіпедія

Мерефа (річка)

річка в Україні
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мерефа.

Мере́фа — річка у Харківському районі Харківської області. Ліва притока Мжи (басейн Сіверського Донця).

Мерефа
річка біля витоків, став у селищі Караван
49°46′25″ пн. ш. 36°03′40″ сх. д. / 49.77385000002777815° пн. ш. 36.06136000002777564° сх. д. / 49.77385000002777815; 36.06136000002777564
Витік на південно-західній околиці селища Караван
• координати 49°55′01″ пн. ш. 35°51′14″ сх. д. / 49.91694° пн. ш. 35.85389° сх. д. / 49.91694; 35.85389
Гирло Мжа
• координати 49°46′24″ пн. ш. 36°03′41″ сх. д. / 49.77333° пн. ш. 36.06139° сх. д. / 49.77333; 36.06139
Похил, м/км 1,8 м/км
Басейн Сіверського Донця
Країни: Україна Україна
Регіон Харківська область
Довжина 28 км
Площа басейну: 244 км²
Мапа

Опис ред.

Довжина 28 км, похил річки — 1,8 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 244 км².

Розташування ред.

Мерефа бере початок на південно-західній околиці селища Караван. Тече переважно на південний схід і на південно-східній околиці міста Мерефа впадає в річку Мжу, праву притоку Сіверського Донця.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Люботин, Буди, Південне.

Притоки ред.

Праві ред.

  • Вільховий[1] - яр у Люботинській міській громаді, впадає у Мерефу на східній околиці селища Караван
  • Бистрик[2] - яр у Люботинській міській громаді, починається на північ від селища Байрак, тече спочатку на схід, потім на північ, впадає у Мерефу на південно-західній околиці міста Люботин. У ХІХ столітті у яру існував хутір Бистрик.
  • В'язовий[3] - яр у Люботинській та Південноміській громадах, впадає у Мерефу північніше смт Буди
  • Велика балка[4]
  • Попів яр[5]

Ліві ред.

  • Ржавий[6] - яр у Люботинській міській громаді, починається біля селища Спартаси, тече на південний схід і впадає у Мерефу у селищі Караван.
  • Дроб'язка[7] - яр у Люботинській міській громаді впадає у Мерефу на східній околиці селища Караван.
  • Ревчик[8] - яр у Люботинській міській громаді, починається у селищі Барчани, тече на південний схід і впадає у Мерефу на південно-західній околиці міста Люботин. У XIX с. плруч існував хутів Ревчик.
  • Коробчин[9] - яр у Пісочинській та Південноміській громадах, починається на південно-східній околиці міста Люботин, тече на південний схід і південь через село Стара Московака і впадає у Мерефу на північному заході від смт Буди.
  • Фошевий[10] - яр у Пісочинській та Південноміській громадах, впадає у Мерефу в смт Буди.
  • Березова - річка у Пісочинській та Південноміській громадах. Починається в смт Березівка, тече на південний захід і впадає у Мерефу на південній околиці смт Буди.
  • Кремінна[11] - балка у Височанській та Південноміській громадах. Починається на північно-східній околиці смт Високий, тече на південний захід і впадає у Мерефу у м. Південне неподалік зупинного пункту Комарівка. Вздовж балки проходить залізниця.
  • Ржавчик
  • Свяченівський[12] - річка (яр) у Мереф'янській міській громаді, починається у селі Олександрівка (колишня назва - Свячене), тече на зіхід і падає у Мерефу у місті Мерефа.
  • Семенишина[13] - балка у Мереф'янській міській громаді, впадає до мерефи на південній околиці міста Мерефа.
  • Шурупина[14] - балка у Мереф'янській міській громаді, впадає до мерефи на південній околиці міста Мерефа.

Примітки ред.

  1. ↑ Словник гідронімів України — С. 110 (Вільховий № 4)
  2. ↑ Словник гідронімів України — С. 50 (Бистрик № 24)
  3. ↑ Словник гідронімів України — С. 124 (В'язовий № 3)
  4. ↑ Словник гідронімів України — С. 84 (Велика № 10)
  5. ↑ Словник гідронімів України — С. 439 (Попів № 9)
  6. ↑ Словник гідронімів України — С. 460
  7. ↑ Словник гідронімів України — С. 183
  8. ↑ Словник гідронімів України — С. 459
  9. ↑ Словник гідронімів України — С. 272
  10. ↑ Словник гідронімів України — С. 585
  11. ↑ Словник гідронімів України — С. 283 (Кремінна № 2)
  12. ↑ Словник гідронімів України — С. 492
  13. ↑ Словник гідронімів України — С. 494
  14. ↑ Словник гідронімів України — С. 628

Література ред.

  1. «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 142. — (№ 2430).
  2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 360
  3. Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел. Вып. 3 Губернии Малороссийские и Юго-Западные. - С. 20
  4. Мапа Шуберта, аркуш 23-14
  5. Аркуш карти M-37-73


  Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерефа_(річка)&oldid=41965390