Менілітові сланці
Менілі́тові сланці — історична і поширена серед геологів назва менілітових бітумінозних аргілітів. Ці породи є основною складовою менілітової світи міоценових відкладів Українських Карпат.
Назва ред.
Як показали детальні петрографічні дослідження зразків з різних родовищ в Карпатах, дану осадову гірську породу неприпустимо називати сланцями, оскільки термін сланці — застосовують виключно до метаморфічних порід, а ознак метаморфізму в менілітових «сланцях» знайдено не було.
Поширення ред.
Менілітові бітумінозні аргіліти складають основну масу порід менілітової світи Українських Карпат.
Запаси ред.
Геологічні запаси менілітових бітумінозних аргілітів на території України до глибини 200 м складають понад 500 млрд т. Вони залягають потужними шарами від десятків до 1500 м смугою уздовж північно-східного схилу Карпат на рівнинах, що безпосередньо прилягають до гірського масиву від кордону з Польщею на півночі і до Румунії на півдні.
Властивості та основні характеристики ред.
При вивітрюванні вони інтенсивно розпадаються на тонкі пластинки, товщиною 0,5-1 мм.
Зольність їх змінюється з 68 до 90%, вологість – 0,4 – 0,7%, густина – 2,14 – 2,84 г/см3, вихід сланцевої смоли 2 – 4, іноді 6%, теплота згоряння – 4 – 8 МДж/кг.
Нафтогазогенераційний потенціал ред.
Однією з головних характеристик нафтогазогенераційних властивостей порід є кількісний вміст в них диспергованого органічного вуглецю (Сорг). За чсленними визначеннями цього параметру в зразках менілітових бітумінозних аргілітів, він змінюється від часток відсотка до 20 %. Максимальні значення Сорг сягають 20,08 %. Середнє значення коливається в межах 4-8 %. За методом піролізу Rock-Eval, параметр S1 становить 0,13 - 6,29 мг ВВ/г породи.[1] Згідно з класифікацією нафтогазогенераційних властивостей порід[2], за цим параметром переважна більшість зразків менілітових бітумінозни аргілітів характеризуються добрими і дуже добрими нафтогазогенераціними властивостями. Проте, лише за параметром S1 оцінка нафтогазогенераційних властивостей порід не є надійною, оскільки на нього сильно впливають процеси міграції вуглеводнів. Тому використання параметру S2 (нафтовий потенціал) дає змогу розпізнати нафтоматеринську товщу в розрізі і оцінити її нафтогазогенераційні можливості. Для більшості зразків менілітових бітумінозних аргілітів параметр S2 становив 2,33-49,6 мг ВВ/г породи — добрий і дуже добрий нафтогенераційний потенціал.
Кількість горючих речовин в окремих пробах сухих сланців коливається від 12 до 35%, теплота згоряння – від 3,75 до 10,0 МДж/кг. При видобутку і дробленні теплота згоряння у середньому становить 5-6 МДж/кг. Вихід летких речовин у середньому становить 50% на органічну масу, вміст водню і кисню в горючій речовині – відповідно 6,5-7,5% і 16-20%, вміст сірки на суху речовину 1,5-3,5%, причому 65% від загального вмісту складають сульфіди і дисульфіди (пірит і марказит) і тільки 5-15% – сульфати.
Використання ред.
Численні лабораторні досліди, які проведені з різними сільськогосподарськими культурами, показали, що менілітові сланці, добавлені у ґрунт стимулюють ріст зерна, прискорюють розвиток рослин, підвищують їх врожай в різних кліматичних зонах. Вони діють як біостимулятори росту тварин.
При нагріванні у печах до температури 1200° сланці спучуються і перетворюються в пористу легку речовину, яку можна використовувати як заповнювач для легких бетонів густиною 0,2 – 0,8 г/см3 з підвищеною тепло та звукоізоляцією.
При комплексному використанні менілітових сланців продукти їх піролізу можуть бути використані як рідке і газоподібне паливо.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Колтун Ю.В. Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2000. — №4. — С.26-33
- ↑ Espitalie J., Deroo G., Marquis F. La pyrolyse Rock-Eval et ses applications. Deuxième partie. // Revue le Institut français du pétrole. — 1985. — 40, №6. — P. 755-784. (Abstract) (фр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 13 липня 2019.
Література ред.
- Колтун Ю.В., Курилюк Л.В., Сеньковський Ю.М. Палеоокеанографічні умови нагромадження органічної речовини в осадках карпатського флішового басейну // Геологія і геохімія горючих копалин. — 1996. — №1-2 (94-95). — С.9-15.
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 600 с. ISBN 978-966-317-024-4