Мельников Олег Олександрович
Олег Олександрович Мельников (рос. Олег Александрович Мельников; 20 березня (2 квітня) 1912, Хвалинськ — 12 травня 1982) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1960).
| Мельников Олег Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
20 березня (2 квітня) 1912 Хвалинськ, Саратовська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
12 травня 1982 (70 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Поховання | кладовище Пулковської обсерваторіїd |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Галузь | спектроскопія і історія астрономії |
| Заклад | Пулковська обсерваторія |
| Вчене звання | члени-кореспонденти РАНd |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди | |
 Мельников Олег Олександрович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Родився в Хвалинську (нині Саратовська область. У 1933 році закінчив Харківський університет. З 1933 року і до кінця життя працював у Пулковській обсерваторії, з 1946 — також професор Ленінградського університету.
Наукові роботи присвячені вивченню Сонця, зірок і міжзоряного середовища спектральними методами, астрономічному приладобудуванню та історії астрономії. Виконав детальну спектрофотометрію ліній поглинання в спектрах сонячних плям, факелів, хромосфери Сонця. Спільно з Є. Я. Перепелкіним встановив наявність турбулентних рухів в хромосфері. Разом з С. С. Журавльовим запропонував метод визначення напруженості магнітних полів сонячних плям по контурах обраних ліній у спектрах плям. Детально досліджував спектри цефеїд. Визначив хімічний склад атмосфер класичних цефеїд δ Цефея і η Орла і встановив наявність у них турбулентності. У 1950-х роках виконав цикл досліджень з вивчення фізичних умов в атмосферах зірок класу A, визначив параметри їхніх атмосфер і уточнив шкалу температур цих зірок. Досліджував міжзоряне поглинання світла і визначив деякі характеристики міжзоряного газу. Брав участь у роботах зі створення 6-метрового телескопа-рефлектора БТА. Автор дослідження «До історії розвитку астроспектроскопії в Росії і в СРСР» (1957).
Президент Комісії № 9 «Астрономічні інструменти» Міжнародного астрономічного союзу (1964—1967).
Нагороджений премією ім. Ф. О. Бредіхіна АН СРСР (1950).
Іменем Мельникова названа мала планета (2237 Мельников)[2], відкрита Г. М. Неуйміним 2 жовтня 1938 року в Сімєїзькій обсерваторії.
Похований у Санкт-Петербурзі, на Пулковському кладовищі.
Література ред.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Мельников Олег Александрович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Некролог О. А. Мельникова. Астрономический журнал, т.9, с.1036 (1982)
- Мельников Олег Олександрович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 211. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
- ↑ Мельников Олег Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 211.