Мельников Микола Кирилович

Мико́ла Кири́лович Ме́льников (рос. Николай Кириллович Мельников; 10 грудня 1922 — 13 травня 1993) — радянський військовий льотчик, в роки Другої світової війни — командир ланки 210-го штурмового авіаційного полку 230-ї штурмової авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Микола Кирилович Мельников
рос. Николай Кириллович Мельников
Народження 10 грудня 1922(1922-12-10)
Касторне
Смерть 13 травня 1993(1993-05-13) (70 років)
Касторне
Поховання Касторенський район
Національність росіянин
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ штурмова авіація
Роки служби 1941—1947
Партія КПРС
Звання  Лейтенант авіації
Формування 210-й шап
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
CMNS: Мельников Микола Кирилович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в селі Касторне, нині — смт, районний центр Курської області Росії, в родині робітника. Росіянин. Здобув середню освіту.

До лав РСЧА призваний 1941 року. Того ж року закінчив військову авіаційну школу пілотів у Свердловську. Після закінчення направлений до 15-ї військової авіаційної школи початкового навчання (м. Іжевськ) на посаду льотчика-інструктора. У листопаді 1941 року школа була перетворена у 34-й запасний авіаційний полк, який здійснював підготовку пілотів на літаках По-2 та Іл-2.

На фронтах німецько-радянської війни сержант М. К. Мельников з червня 1943 року. Воював у складі 210-го штурмового авіаційного полку на Північно-Кавказькому фронті, Окремій Приморській армії, на 4-му Українському та 2-му Білоруському фронтах. До лютого 1944 року здійснив 95 бойових вильотів на штурмовику Іл-2.

З жовтня 1944 по квітень 1945 року був слухачем Полтавської вищої офіцерської школи штурманів ВПС. Після закінчення навчання повернувся у рідний полк, де продовжив бойову службу. Всього за роки війни здійснив 110 бойових вильотів.

У жовтні 1947 року вийшов у запас. Повернувся до рідного селища. Працював начальником автоколони, інженером 9-ї дільниці шляху, мотористом на станції Касторне. Помер і похований у Касторному.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року лейтенантові Мельникову Миколі Кириловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4395).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (31.01.1944), орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (15.10.1943) ступенів, Червоної Зірки (21.08.1943) і медалями.

Посилання ред.

  • Мельников Микола Кирилович. // Сайт «Герои страны» (рос.).