Меклін Наталія Федорівна
Наталія Федорівна Меклін (після одруження Кравцова) (8 вересня 1922, Лубни — 5 червня 2005, Москва) — радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу (1945), після війни — перекладач, письменниця, член Спілки письменників СРСР.
| Меклін (Кравцова) Наталія Федорівна | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Ім'я при народженні | Наталія Федорівна Меклін | |||||||||
| Прізвисько | нічна відьма | |||||||||
| Народження |
8 вересня 1922 Лубни, Лубенський повіт, Полтавська губернія, УСРР | |||||||||
| Смерть |
5 червня 2005 (82 роки) Москва, РФ | |||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |
 Бомбардувальна авіація | |||||||||
| Освіта | Військовий інститут іноземних мовd | |||||||||
| Роки служби | 1941–1957 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |
 Майор авіації | |||||||||
| Формування | 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк | |||||||||
| Командування | командир ланки | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Інше | письменниця | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Меклін Наталія Федорівна у Вікісховищі | ||||||||||
Біографія ред.
Народилася 8 вересня 1922 у місті Лубни, Лубенський повіт, Полтавська губернія, УСРР (нині Лубенський район Полтавської області, Україна) у сім'ї службовця. Шкільні роки провела у Харкові, згодом мешкає у Києві, де 1940 року з відзнакою закінчила середню школу № 79[1]. У старших класах захопилась планеризмом. Записалась у аероклуб при Київському Палаці піонерів.
У 1941 році закінчила перший курс Московського авіаційного інституту. Після початку німецько-радянської війни на початку жовтня 1941 року зарахована згідно з особистою заявою у жіночу авіаційну частину, яка формувалась за ініціативою Героя Радянського Союзу Марини Раскової. У 1942 році Наталія Меклін закінчила Військову авіаційну школу пілотів (місто Енгельс).
З травня 1942 року була старшим льотчиком 46-го гвардійського нічного бомбардувального полку (325-та нічна бомбардувальна авіаційна дивізія, 4-та повітряна армія, 2-й Білоруський фронт).
На рахунку командира ланки Наталії Меклін — 980 бойових вильотів[2] на бомбардування важливих об'єктів у тилу ворога, скупчень його живої сили і бойової техніки, із завданням йому значних втрат. За три роки війни жіночий полк пройшов бойовий шлях від Терека до Берліна. Льотчиці піддавали нищівним бомбовим ударам позиції німців у передгір'ях Кавказу, на Кубані, на Таманському півострові, у Криму, Білорусі, Польщі, Німеччині. Літали вночі на легкомоторних літаках По-2, проти яких діяли ворожі прожектори, зенітки та нічні винищувачі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року гвардії лейтенанту Меклін Наталії Федорівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу[2].
Після війни закінчила Військовий інститут іноземних мов (1948–1953). Працювала в інформаційному відділі управління Генштабу Радянської армії перекладачем-референтом, потім у видавництві військово-технічної літератури іноземними мовами перекладачем, редактором.
У січні 1956 року одружилася з Юрієм Кравцовим (льотчик, на той час офіцер Головного штабу ВПС СРСР), та взяла його прізвище.
У вересні 1957 року вийшла у відставку у званні майора.
Із 1972 року — член Спілки письменників СРСР, член Клубу товаришів «Військового інституту іноземних мов Червоної Армії».
Жила у Москві. Трагічно загинула 5 червня 2005 року[2].
Похована на Троєкурівському цвинтарі.
Родина ред.
- Батко — Федір Меклін, військовослужбовець[3].
- Чоловік (з січня 1956) — Юрій Федорович Кравцов[ru] (1924, Слов'янськ — 1994, Москва), у 1944—45 військовий льотчик-бомбардирувальник, у 1950—61 офіцер Головного штабу ВПС СРСР, генерал-лейтенант (1984), лауреат Ленінської премії (1989). Розлучилися не пізніше 1974.
Нагороди та відзнаки ред.
- Орден Леніна № 21049[2]
- Медаль «Золота Зірка» № 4855[2]
- Три ордени Червоного Прапора
- Ордени Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів
- Орден Червоної Зірки
- медалі.
Вшанування пам'яті ред.
- Надгробний пам'ятник на Троєкурівському цвинтарі у Москві[2].
- Пам'ятний знак у Лубнах[2].
Примітки ред.
- ↑ Історія ліцею. Від гімназії до ліцею. http://lit79.org.ua/. Ліцей Інформаційних Технологій №79. 2011. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ а б в г д е ж Меклин (Кравцова) Наталия Фёдоровна. http://www.warheroes.ru/. Международный патриотический интернет-проект «Герои страны». Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ За покликом неба // Завідувач сектору фондів ПМАК Марія Окара, 6 травня 2021
Джерела ред.
- Герои Советского Союза. — Т. 2. — М., Военное издательство, 1988. — С. 66.
Посилання ред.
- Меклин (Кравцова) Наталия Фёдоровна. http://www.warheroes.ru/. Международный патріотический интернет-проект «Герои страны». Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 27 вересня 2014.
- Наталія Федорівна Меклін. http://www.ukrainians-world.org.ua/. ВО «За Помісну Україну!». Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 27 вересня 2014.