Мейер-Хайденхаген Максиміліан
Максиміліан Вольфганг Мейер-Хайденхаген (нім. Maximilian Wolfgang Meyer-Heydenhagen, до 1911 р. — Мейер) (9 серпня 1877 — 6 березня 1941) — німецький журналіст і дипломат.
| Максиміліан Вольфганг Мейер-Хайденхаген | |
|---|---|
| Maximilian Wolfgang Meyer | |
| Народився |
9 серпня 1877 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
6 березня 1941 (63 роки) Берлін, Третій Рейх |
| Національність | німець |
| Діяльність | журналіст, дипломат |
Біографія ред.
Народився в Коломягах (зараз в межах Петербурга). Нащадок любецької купецької сім'ї, яка виїхала в Росію.
Навчався в школі при церкві Св. Катерини на Василівському острові, атестат отримав у гімназії Лейбніца в Берліні. Вивчав хімію у Вищій технічній школі в Мюнхені, там же пройшов строкову військову службу в баварській армії.
Після повернення в Петербург займався журналістикою, редагував німецькі газети: з 1904 по 1907 St. Petersburger Herold, з 1907 по 1914 St. Petersburger Zeitung. Одночасно був петербурзьким кореспондентом німецьких газет.
З початком Першої світової війни повернувся до Німеччини. Служив в складі баварського резервного полку на Західному фронті, після важкого поранення був комісований. З листопада 1915 по червень 1918 служив в пруському Військовому міністерстві. Редагував газету для війсковополонених "Русский вестник" (Russischer Bote).
Служба в Україні ред.
18 червня 1918 Мейера-Хайденхагена в ранзі обер-лейтенанта було призначено референтом головного командування групи військ "Київ". Одночасно він був аташе у справах преси при німецькому посольстві.
За активної участі Мейера була підготовлена перша свого роду 100-сторінкова ілюстрована брошура "Україна"[1], складена безпосередньо на українській території. Власне Мейер написав для неї два великі розділи: "Край і населення" і "Народне господарство"[2].
У листопаді-грудні 1918 співробітник київської філії закордонного відділу Верховного головнокомандування.
Дипломатична кар'єра ред.
Після війни працював у відділі преси Міністерства закордонних справ, фахівець по Росії і Східній Європі.
З жовтня 1923 по червень 1924 — референт у справах преси при німецькому посольстві у Москві.
У 1932 вступив до НСДАП.
C 23 вересня 1936 по 10 травня 1938 — німецький консул в Новосибірську.
З травня 1938 служив в політичному відділі МЗС.
Похований серед представників дипломатичного корпусу на цвинтарі Вільмерсдорф в Берліні.
Твори ред.
- Ingermanland // Osteropäische Zukunft. Nr. 7 (1916). S. 106—110.
- Finnlands Handel und Seefahrt // Osteropäische Zukunft. Nr. 12 (1916). S. 180—182.
- Finnlands Schicksalsstunde // Osteropäische Zukunft. Nr. 19 (1916). S. 298ff.
- Finnland als Reiseland // Osteropäische Zukunft. Nr. 9 (1917). S. 133—134.
- Die Gewährleistung unserer Sicherheit im Osten // Osteropäische Zukunft. Nr. 19 (1917). S. 269—272.
Примітки ред.
Література ред.
- Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes, 1871-1945. Bd. 3. Paderborn 2000. S. 246—247.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |