Мединський Максим Сергійович

український військовослужбовець

Максим Сергійович Мединський (22 березня 1989, м. Болград, Одеська область, Україна — 29 квітня 2022, біля м. Харкова, Україна) — український журналіст, доброволець, військовослужбовець, лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Лицар ордена Богдана Хмельницького (2022, посмертно).

Максим Мединський
Максим Сергійович Мединський
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 22 березня 1989(1989-03-22)
м. Болград, Одеська область, Україна
Смерть 29 квітня 2022(2022-04-29) (33 роки)
поблизу м. Харкова, Україна
Поховання Ксаверівка
Національність українець
Alma Mater Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Максим Мединський народився 22 березня 1989 року в місті м. Болграді на Одещині.

Закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (також військову кафедру). Працював у пресслужбі Міністерства інфраструктури України, а також в команді, яка допомагала «Нафтогазу» в газовій війні та перешкоджанні запуску «Північного потоку-2».

У 2014 році, не чекаючи повістки, добровільно прибув до військкомату. Проходив військову службу на посаді заступника командира мінометної батареї 1-го батальйону. У 2015 році був демобілізований.

З початком російського вторгнення в Україну, без вагань, знову пішов до війська. Проходив службу у 95 ОДШБр.

Загинув 29 квітня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу з боку окупантів поблизу м. Харкова.

11 травня 2022 року на Байковому кладовищі в місті Києві[1] відбулось прощання з Максимом. Похований 12 травня 2022 року в селі Ксаверівка, Білоцерківського району, Київської області.

Залишилася дружина та донька. Прадід Максима, якого звали також Максим загинув навесні 1945 року в Польщі.

Нагороди ред.

  • ордена Богдана Хмельницького (4 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
  • орден «За мужність» III ступеня (6 червня 2022, посмертно) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[3].

Вшанування пам'яті ред.

6 вересня 2022 року, на стіні Болградського ліцею, в якому навчався Максим Мединський, було встановлено Меморіальну дошку на його честь. На урочисту церемонію вшанувати захисника прийшли його батьки і вчителі, військові, ветерани АТО/ООС, прості мешканці міста[4].

24 серпня 2023 року вийшла пісня «Твій неймовірний шлях» гурту KARTA SVITU, присвячена памʼяті Максима Мединського.[5]

У місті Болград Одеської області на честь Максима названо вулицю. [6]

Примітки ред.

  1. Світлана Кирган, «Усміхніться за Макса. І живіть так, щоби він вами пишався» — у Києві попрощалися з Максимом Мединським [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 11 травня.
  2. Указ Президента України від 4 липня 2022 року № 468/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 394/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
  4. На Одещині увічнили пам'ять загиблого захисника (фото). 06.09.2022, 15:58
  5. Терзивец, Анна (4 вересня 2023). Воїну з Болграда Максиму Мединському присвятили пісню (відео). Одеське Життя (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
  6. Ковальова, Ганна (20 квітня 2023). Рішення з перейменування вулиць в Болградській громаді набуло чинності (перелік). Махала (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.

Джерела ред.