Медвецька-Лутак Едіта Федорівна
Едіта Федорівна Медвецька-Лутак (угор. Medveczky-Luták Edit/Medveczkyné Luták Edit, чеськ. Edita Lutak, до шлюбу — Едіта Лутак; нар. 22 жовтня 1932, Мукачево — пом. 23 лютого 2019) — радянська, українська і угорська художниця декоративно-прикладного мистецтва, живописиця, графікеса. Представниця закарпатської школи образотворчого мистецтва. Член Спілки художників СРСР та Спілки художників України. Заслужена художниця УРСР з 1985 року.
| Медвецька-Лутак Едіта Федорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 22 жовтня 1932[1] Мукачеве, Підкарпатська Русь, Перша Чехословацька Республіка | |||
| Смерть | 23 лютого 2019 (86 років) або 2019[1] | |||
| Pilisborosjenőd, Пілішверешварський ярашd, Пешт, Угорщина | ||||
| Країна |  Чехословаччина СРСР Україна.svg){kind=small} Угорщина | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Гуторов Іван Федорович | |||
| Відомі учні | Гойда Андрій Юрійович і Микуляк Мирон Васильович | |||
| Працівник | Закарпатська академія мистецтв | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| У шлюбі з | Медвецький Микола Вікторович | |||
| Діти | Медвецька Агнеса Миколаївна | |||
| Роботи в колекції | Східно-Словацька галерея | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Едіта Медвецька-Лутак народилася 22 жовтня 1932 року в місті Мукачево, Чехословаччина (нині Закарпатська область України) в сім'ї русинських педагогів.
У 1947—1952 роках навчалася в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая — основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва.
У 1958 році Едіта закінчила факультет художнього текстилю Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладач — Данило Довбошинський, професор — Вітольд Антонович Монастирський).
Учасниця художніх виставок: обласних, всеукраїнських, всесоюзних (Ужгород, Львів, Чернівці, Київ, Москва) — з 1962 року, закордонних (Ньїредьгаза, Нікосія, Кошиці, Кестхей, Будапешт) — з 1968 року. Учасник міжнародних пленерів.
Член Спілки художників УРСР з 1968 року. Член Спілки художників СРСР[2]. Заслужений художник УРСР (1985). Твори художниці закуплені Міністерством культури і мистецтва України.
З 1991 року жила і працювала[3] в Угорщині.
Сім'я
ред.- Батько — Ференц Лутак — народився в 1898 році в селі Надь-Абранка, Нагірного району, комітату Берег, Австро-Угорщини (нині — с. Локоть, Іршавський район, Закарпатська область, Україна), учитель, а з 1937 року — педагогічний інспектор Ужгородського округу, офіцер запасу угорської армії, заарештований у листопаді 1944 року працівниками НКВС СРСР, замучений в ужгородській тюрмі в липні 1945 року.[4]
- Мати — Анастасія Фунданіч, педагог, інспектор дитячих садків в м. Ужгороді.
- Чоловік — Микола Вікторович Медвецький — радянський живописець, монументаліст, член Спілки художників СРСР.
- Дочка — Агнеса — українська і угорська художниця (живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво). Син - Казимир - архітектор.
Творчість
ред.Книжкова графіка і станковий живопис, а також декоративно-прикладне мистецтво (гобелен, етнографічний одяг тощо).
Ілюстрації до книг (Видавництва: «Карпати», 1963—1993 рр.; «Радянська школа»; Видавництво «Móra», Будапешт; СП ТОВ ПоліПрінт, 2002 р. та ін.).
За допомогою художнього методу, який заснований на виразних контурах, оксамитових тонах контрасту, створюється гармонійна взаємодія.
Персональні виставки:
- 1980 — Клуб Інструментального заводу, Ужгород
- 1982 — Львівська картинна галерея, Львів — Галерея образотворчих мистецтв, Чернівці
- 1983 — Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, УРСР)
- 1987 — Державний музей декоративного мистецтва УРСР, Київ.
- 1994 — Кестхей, Угорщина.
- Виставковий зал «Мючарнок» (Будапешт, Угорщина) — виставка родини Медвецький (Едіта Медвецька, Микола Медвецький, Агнеса Медвецька).
- Івано-Франківський художній музей (Івано-Франківськ, Україна)
- Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, Україна)
- Луганський обласний художній музей (Луганськ, Україна)
- Картинна Галерея села Пийтерфолво (Пийтерфолво, Закарпатська область, Україна)
- Одеський художній музей (Одеса, Україна)
- Ізмаїльська Картинна Галерея (Ізмаїл, Україна)
Вибрані картини
ред.- Натюрморт з динею[5] (1970-ті)
- Натюрморт з півниками (1970-ті)
- Весільний бенкет (1970-ті)
- Натюрморт з циніями (1970-ті)
- Рахівська вулиця
- Свято
- Гуцульський танець
- По свіже борошно на млин (1972)
- Комбайнери (1973)
- Подія на селі
- Верховина сьогодні (1980)
- Серпень на Верховині (1980)
- Інтер'єр (1980)
- На малюнках в Сентендре (1980)
- Олена з Гукливого (1981)
- На Монтмарті (1984)
- В Арлі (1984)
- Королева Шаба (1985)
- Колгоспний тесля Густав Баго (1985)
- Варять сливове варення (1986)
- Натюрморт (1988)
- Натюрморт з букетом пижма (1990)
- Товія і Ангел (1994)
- Предки блукають (1996)
- Підкарпатський мотив
- Прощання з Балатоном
- Збирають сіно
- Дівчата на пляжі
- Ностальгія (2008)
Цікаві факти
ред.Е. Ф. Медвецька-Лутак — русинка за національністю.[6] З 1991 року Едіта Федорівна постійно жила і працювала в Пілішборош'єно (Пілішверешварський район, медьє Пешт) і брала участь в культурному житті русинської національної громади Угорщини.[7]
Далекий предок Е. Ф. Медвецький-Лутак по прямій батьківській лінії — Куруц Янош Лутак з Надь-Абранці згадується в 1704 році в мукачівському списку греко-католиків, які брали участь в Повстанні Ференца Ракоці 1703—1711 рр.[8]
Примітки
ред.- ↑ а б Web umenia
- ↑ РДАЛМ: ф. 2082 (Спілка художників СРСР); оп. 13; од. хр. 1240. Особиста справа Медвецький (Лутак) Едіти Федорівни, 1932 р.н.., Художника декоративно-прикладного мистецтва.
- ↑ "Днесь у Мадярщінї творять три ґенерації модерних малярюв …. Ку старший ґенерації малярюв ся односять Едіта Медвецька (Лутак) "- Ruszin Önkormányzat — Вседержавноє Русінськоє Самосправованя. Наші умілцї. 19.03.2012 21:19 [недоступне посилання з Июль 2018]
- ↑ Dupka György. A MI GOLGOTÁNK. Intermix Kiadó. Ungvár — Budapest, 2012—295 old (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2021. Процитовано 1 березня 2019.
- ↑ русин. Пекучка — столовая тыква с толстой прослойкой мякоти и седой шкуркой.
- ↑ Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»), Октовбер 2007 [недоступне посилання з Июль 2018]
- ↑ Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»), Септембер — Октовбер 2012
- ↑ Hodinka Antal: II. Rákóczi Ferenc fejedelem és a «gens fidelissima». Pécs, 1937. — 7 old.
Література
ред.- Словник художників України, Київ, 1973
- Й. Й. Бокшай, «Образотворче мистецтво Закарпаття». Москва, «Радянський художник», 1973.
- Островський Г. С. Образотворче мистецтво Закарпаття. / Г. С. Островський. — К., 1974.
- Balla L.: Erdélyi Béla és kortársai, Ungvár-Budapest, 1994.
- Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»): 2007-10, 2012-09 / 10
- Володимир Мишанич, «Ученіці корифеїв Закарпатської школи живопису Едіті Медвецькій — 75». Інтернет-видання «Закарпаття онлайн». 31 жовтня 2007 р. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] (укр. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] яз. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Медвецька Едіта ФЕДОРІВНА на «Художня галерея KarpatArt.com» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Біографія Medveczkyné Luták Edit на «Budapest Aukció» (на угор. яз. )
- Біографія Medveczkyné Luták Edit на «Kieselbach Galéria és Aukciósház» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Роботи Едіти Федорівни Медвецький-Лутак в Луганському обласному художньому музеї[недоступне посилання з квітня 2019]
- Картина Медвецький Е. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] Ф. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] «Варять сливове повидло» в Ізмаїльській Картинній Галереї [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Едіта Федорівна Медвецька-Лутак на «Арт-Стиль»