Медардо Россо

італійський скульптор

Медардо Россо (італійською: [meˈdardo ˈrosso]; 21 червня 1858 — 31 березня 1928) — італійський скульптор. Вважається, як і його сучасник і шанувальник Огюст Роден представником постімпресіонізму.

Медардо Россо
італ. Medardo Rosso

Автопортрет 1901
Народився 21 червня 1858(1858-06-21)[1][2][…]
Турин, Італія
Помер 31 березня 1928(1928-03-31)[4][5][…] (69 років)
Мілан, Королівство Італія
Національність італієць
Громадянство  Франція
 Королівство Італія
Жанр скульптура, фотографія
Навчання Академія Брери
Напрямок постімпресіонізм
Покровитель Генрі Руарт, Ета Флес

Біографія та роботи ред.

Россо народився у Турині, де його батько працював інспектором залізничної станції. Сім'я переїхала до Мілана, коли Россо було 12 років. У віці 24 років, після призову до армії, Россо записався до Академії Брери, звідки його незабаром відрахували, коли він вдарив студента, який відмовився підписувати петицію про використання живих моделей і частин тіла для класів малювання, що було стандартною практикою в італійських академіях на той час. У своєму альманасі про живих художників 1889 року Анджело де Губернатіс подав романтизований опис ранніх років Россо як художника:

У кожній школі, з кожним методом, з кожною Академією він повставав. Гидився всього, що смерділо торгівлею або штучністю. Незабаром опинився сам, без підтримки, без майстра, без радників і з купою захоплених і заздрісних колег, які ставили перепони на його шляху, коли він демонстрував свої здібності, свою винахідливість. Але біблійна приказка «Іди один!» не лякала його, навіть у тих довгих щоденних бдіннях, у боротьбі із цілою системою, що панувала багато років. Незважаючи на сильних опонентів, він відчув, що його сила зростає, розвинув його талант, накреслив новий величезний художній горизонт ніколи доти не бачений, і почав працювати і випробовувати його.

Обрані скульптури ред.

Примітки ред.