Машумі (індонез. Masyumi) — основна ісламістська політична партія в Індонезії за часів ліберальної демократії. 1960, після заколоту 1958 року, президент Сукарно заборонив партію.

Рада індонезійських мусульманських організацій (Машумі)

індонез. Partai Majelis Syuro Muslimin Indonesia (Masyumi)
Країна  Індонезія
Дата заснування 1943
Дата розпуску 1960
Штаб-квартира Джакарта
Ідеологія Ісламізм

Історія ред.

Партія була заснована 1943 року в окупованій японцями Індонезії як мусульманська організація[1]. У створенні Машумі значну роль відіграли японські окупанти, які бажали контролювати ісламістський рух у країні[2][3]. Після оприлюднення Декларації незалежності Індонезії 7 листопада 1945 року вона була перетворена на політичну партію й отримала назву Машумі. Упродовж певного часу вона була найбільшою за чисельністю партією в країні. На правах колективних членів до її складу входили організації Нахдатул Улама і Мухаммадія.

19 лютого 1946 року за розпорядженням тогочасного міністра оборони Аміра Шарифуддіна в армії був створений «освітній штаб», найбільший вплив у якому мали соціалісти-члени партії Машумі.

У серпні 1950 року було утворено новий індонезійський парламент — Раду народних представників. Партія Машумі отримала в ньому 49 місць[4]. Членами партії були прем'єр-міністри Мохаммад Натсір і Бурхануддін Харахап[5].

Машумі посіла друге місце на парламентських виборах 1955 року, де здобула 7 903 886 голосів (20,9 %) і 57 місць у парламенті[6]. Партія була популярною в регіонах, де переважало мусульманське населення, таких як Західна Суматра, Джакарта й Ачех. На Яві Машумі отримала 51,3 % голосів[7][8], на Суматрі — 42,8 %[9], на Калімантані — 32 %[10], на Сулавесі — 33,9 %[11].

1958 року частина членів Машумі підтримала повстання проти Сукарно, в результаті 1960 року партія була заборонена разом з Соціалістичною партією[12].

Після заборони партії її члени та прибічники заснували організацію «Родина зірки і півмісяця» (індонез. Keluarga Bulan Bintang), що виступала за впровадження в країні законів шаріату й мусульманського навчання у школах. Після приходу до влади генерала Сухарто партію спробували відновити, але та спроба не отримала підтримки з боку влади. Друга спроба відродження партії була вжита після повалення Сухарто, вона закінчилась заснуванням Партії зірки та півмісяця, яка брала участь у парламентських виборах 1999, 2004 та 2009 років[13].

Примітки ред.

  1. Ricklefs (1991) стор. 194
  2. Feith, Herbert (2007) The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia Equinox Publishing (Asia) Pte Ltd, ISBN 979-3870-45-2, стор. 233—236
  3. Ricklefs, M.C. (1991) A History of Modern Indonesia Since c.1200. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-4480-7, стор. 191, 194
  4. Cribb, Robert (2001) Parlemen Indonesia 1945—1959" (Indonesian Parliaments 1945—1959) in Panduan Parlelem Indonesia (Indonesian Parliamentary Guide), Yayasan API, Jakarta, ISBN 979-96532-1-5, стор. 285—286
  5. Simanjuntak (2003)
  6. Feith (2007)
  7. Feith (2007) стор. 436—437
  8. Ricklefs (1991) стор. 238
  9. Sumatera, Runtuhnya Benteng Penguasaan Partai. http://epaper.kompas.com. February 13. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  10. Kalimantan, Heterogenitas yang Statis. http://epaper.kompas.com. February 19. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  11. Sulawesi, Merangkai Konfigurasi Baru Penguasaan Politik. http://epaper.kompas.com. February 27. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  12. Ricklefs (1991) стор. 256
  13. ' Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004) стор. 54-55

Джерела ред.

  • Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004) 'Partai-Partai Politik Indonesia: Ideologi dan Program 2004—2009 (Indonesian Political Parties: Ideologies and Programs 2004—2009 Kompas (1999) ISBN 979-709-121-X (індонез.)
  • Feith, Herbert (2007) The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia Equinox Publishing (Asia) Pte Ltd, ISBN 979-3870-45-2 (англ.)
  • Ricklefs, M.C. (1991). A history of modern Indonesia since c.1200. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-4480-7 (англ.)
  • Simanjuntak, P.H.H (2003) Kabinet-Kabinet Republik Indonesia: Dari Awal Kemerdekaan Sampai Reformasi, Penerbit Djambatan, Jakarta, ISBN 979-428-499-8 (індонез.)
  • Feith, Herbert (1999) Pemilihan Umum 1955 di Indonesia (Translated from The Indonesian Elections of 1955) Kepustakaan Popular Gramedia ISBN 979-9023-26-2 (англ.)