Махонін Сергій Нестерович

Сергій Нестерович Махонін (1900(1900), село Мокроє Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 7 липня 1980, Харків) — радянський військово-технічний інженер, машинобудівник, директор Харківського заводу транспортного машинобудування. Член ЦК КПУ в 1949—1952 р.

Сергій Нестерович Махонін
Народження 1900(1900)
Курська область
Смерть 7 липня 1980(1980-07-07)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна СРСР СРСР
Освіта Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився в селянській родині.

Член ВКП(б) з 1920 року.

Освіта вища. У 1929 році закінчив Військово-технічну академію імені Дзержинського у місті Ленінграді.

У 1929—1938 роках — конструктор, начальник відділу технічного контролю, начальник дизельного відділу, у 1938—1939 роках — начальник механоскладального цеху, заступник головного інженера, у 1939—1941 роках — головний інженер, заступник директора Харківського паровозобудівного заводу № 183 імені Комінтерну (заводу транспортного машинобудування). Очолював спеціальну дільницю із складання і випробування танків. Літом 1941 року евакуйований спочатку у місто Нижній Тагіл, потім у Челябінськ.

У листопаді 1941—1947 роках — головний інженер, заступник директора Кіровського заводу у місті Челябінську РРФСР. Літом 1942 року виконував обов'язки директора Челябінського Кіровського заводу.

У 1947—1949 роках — директор Харківського паровозобудівного заводу № 75 (заводу транспортного машинобудування).

У 1949—1953 роках — заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

У 1955—1957 роках — заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

У 1958—1965 роках — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з оборонної техніки.

Потім — на пенсії у місті Москві.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.